Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Том 7. Екологічна психологія. Випуск 43 – 2017
АНОТАЦІЇ ТА ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ
УДК: 159.96+613.8
Березянська В.В.
приватний психолог, аспірант кафедри психодіагностики та клінічної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ
Стратегії особистісної адаптації онкологічних хворих. Транзакційний підхід
Увага даної статті прикута до вивчення адаптаційних стратегій особис тості онкохворого та його сценарних диспозицій, що свідомо або підсвідо мо можуть обумовлювати онкозахворювання. Було використано 4 психо діагностичні методики, дві з яких розроблені в транзакційному аналізі. В результаті встановлено, що найбільш домінуючими драйверами є «Будь сильним», «Будь досконалим» та «Радуй інших». Виявлено, що переважа ючими стратегіями адаптації досліджуваних онкохворих є «Блискучий скептик», «Відповідальний трудоголік». Встановлено наявність кореляції між драйвером «Намагайся» та шкалою «майже все у моєму житті від повідає ідеалу», що для наших респондентів стає джерелом зростання суб’єктивного очікування стресу. особистість онкохворого, транзакційний аналіз, драйвери/директиви, стратегії особистісної адаптації
Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 10-20 (pdf)
УДК: 159.922
Вернік О.Л.
докторант, старший науковий співробітник лабораторії екологічної психології Інституту психології, доцент кафедри соціальної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ
Репетиторство як спосіб екологізації сімейного і освітнього середовищ життєдіяльності підлітка
У статті аналізується проблема екологізації життєдіяльності підлітка, пов’язана з його учіннєвою діяльністю. Стверджується, що зниження її успішності може бути наслідком як деформації взаємин з сімейним, шкільним освітнім середовищами, так і негативного впливу особистіс них чинників. Необхідною умовою покращення шкільної успішності є усування вищевказаних причин через відновлення відповідних відно син. Однією з ключових у даному процесі фігур може стати репетитор, оскільки його функціональне місце дозволяє: бути рівновіддаленим від “зацікавлених сторін”, встановлювати паритетні і довірчі відносини з мо лодою людиною. Таким чином, пропонується розглядати репетиторство у даному контексті як спосіб екологізації сімейного і освітнього середовищ життєдіяльності підлітка. особистість, підліток, життєдіяльність, екологічність, репетитор, сімейне середовище, освітнє середовище
Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 21-30 (pdf)
УДК: 159.922
Вовчик-Блакитна О.О., Гурлева Т.С.
провідний науковий співробітник лабораторії екологічної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка, кандидат психологічних наук, м. Київ старший науковий співробітник Інституту психології імені Г.С. Костюка, кандидат психологічних наук, м. Київ
Дитина і життєве середовище: екологізація простору
В статті дається визначення розвивального, екологічно орієнтованого середовища, як такого, що об’єднує елементи, які сприяють розвитку функціонального стану організму людини, активізації її психологічних ресурсів, опірності до негативних впливів, досягненню і підтриманню емоційного комфорту, а також індукують процеси саморозвитку особис тості. Розглядається сімейне середовище, як частина системи «людина-життєве середовище». Акцентується увага на інформаційному просторі, який є різновидом життєвого середовища і може потенційно деструктивно чи конструктивно впливати на становлення і самовдосконалення особис тості, розвивати чи спотворювати світогляд, гармонізувати чи руйнувати внутрішню картину світу дитини, юнака, дорослого життєве середовище, дитина, екологічно орієнтоване, розвивальне середовище, техногенне середовище, сімейне середовище, екологічна система, екологічний інформаційний простір, мас-медіа
Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 31-40 (pdf)
УДК: 159.93
Кирпенко Т.М.
кандидат психологічних наук, молодший науковий співробітник лабораторії екологічної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ
Функція волі в системі психологічної регуляції способу життя
В статті вивчалися напрямки досліджень з проблеми вольової регуляції способу життя особистості. Описані окремі характеристики проявів волі. Теоретично окреслено значення та функції вольової регуляції, як основи поведінкового та соціального самоконтролю в процесі психічної регуля ції життєдіяльності особистості. Визначено, що в процесі життєдіяльності формується індивідуальний стиль прояву вольової регуляції особистос ті, який визначає успішність, результативність, якість її діяльності та способу життя загалом. Констатується, що в життєдіяльності особистості визначальними є її внутрішні вольові зусилля. Визначено актуальність досліджуваної проблеми та перспективи подальших досліджень в даному напрямку. особистість, воля, саморегуляція, наполегливість, спосіб життя, мотивація, життєдіяльність
Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 41-48 (pdf)
УДК: 159.937.2+159.942
Кліманська М.Б.
кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Львівського національного університету імені Івана Франка, м. Львів
Психологічні особливості сприймання житлових будівель
В статті представлено результати емпіричного дослідження особливос тей емоційного сприймання студентами типових будівель м.Львова. Дослідження здійснено за допомогою проективного інтерпретаційного методу шляхом демонстрації зображень типових будинків та фіксації розповідей досліджуваних про них. Узагальнення даних контент-аналізу результатів опитування дозволило визначити 9 основних категорій, які характеризують сприймання будинків (особливості емоційного сприй мання, особливості потреб мешканців та рівень їх задоволення, соціальні характеристики мешканців, види діяльності, тип будинку, психологічний клімат будинку, внутрішні фізичні особливості будинку, деталі оточення, часова перспектива). Охарактеризовано особливості сприймання 6-ти ти пових житлових будинків м.Львова сприймання будівель, емоції, потреби, психологічний клімат будинку, взаємодія жителів, соціальні характеристики мешканців
Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 49-60 (pdf)
УДК: 159.9
Клименко І.В.
кандидат психологічних наук, начальник Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України, м. Київ
Ситуація невизначеності та роль толерантності як складової соціально-психологічної адаптації курсантів-правоохоронців
У статті проаналізовано взаємозв’язки толерантності до невизначеності з окремими показниками соціально-психологічної адаптації курсантів - майбутніх правоохоронців, що навчаються в рамках програми психо логічного супроводу. У дослідженні було встановлено, що у курсантів, які навчаються в контексті програми психологічного супроводу окремі компоненти толерантності до невизначеності актуалізують такі складові соціально-психологічної адаптації як прийняття себе, прийняття інших, емоційний комфорт і зовнішній контроль, а також знижує їх дезадап тацію. У групі курсантів, які навчаються в рамках звичайної програми толерантність до невизначеності актуалізує тільки емоційний комфорт і ескапізм відношення до новизни, відношення до невизначеності, толерантність до невизначеності, соціально-психологічна адаптація, курсанти, психологічний супровід
Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 61-70 (pdf)
УДК: 159.9.072
Котик І.О.
кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології, Вінницький соціально-економічний інститут Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», м. Вінниця
Ціннісно-смислова регуляція соціальних меж і автентичності в системі особистісной надійності людини
У статті висвітлюється поняття «особистісна надійність людини». Визначаються специфічні особливості власне регуляції соціальних меж і надійної автентичності. Провідним чинником визнається саме ціннісно-смислова регуляція. Змістовими властивостями, які складають основу зазначеного явища, є певні віково-статеві, нейродинамічні властивості, конституційні та фізіономічні особливості, риси характеру, особливос ті когнітивної сфери, ціннісні орієнтації людини, зокрема відповідаль ність, стійкість, вольові якості, почуття обов’язку, дисциплінованість. Психологічна природа особистісної надійності відображається в науковій літературі в таких поняттях, як наднормативна активність, побічний продукт, що перетворює діяльність, інтелектуальна ініціатива, само діяльність, безкорисливий ризик й надситуативна активність, ініціація розумової діяльності, цілепокладання, особистісний вибір, а також у до слідженнях людини як суб’єкта життя, суб’єкта професійної діяльності й сімейних відносин автентичність, надійність, особистісна надійність людини, соціальні межі, ціннісно-смислова сфера особистості
Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 71-83 (pdf)
УДК: 159.97:616.89-008.441.3
Литвинчук Л.М.
кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник лабораторії психології соціально дезадаптованих неповнолітніх Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ
Сучасні погляди на проблему психологічної залежності наркоманів
В статті розглядається проблема психологічної залежності наркоманів. Метою даної статті є розкрити сучасні погляди на проблему психологічної залежності наркоманів. Враховуючи індивідуальну для кожної залежної особистості модель світу, що пояснює природу її психологічної залежності, представляється можливим вдосконалення психотерапевтичних та пси хокорекційних заходів в умовах реабілітаційного процесу, що, поза сум нівом, сприятиме підвищенню його ефективності. Психічна залежність у літературі розглядається як психічний потяг до наркотику і здатність до сягнення психічного комфорту в стані сп’яніння. Такий потяг не завжди усвідомлюється і виникає на ранніх стадіях наркотизації та залишається на все життя. Причому, психічна залежність поширюється на всі види наркотичних речовин потяг, залежність, психічний комфорт, психічний захист, психічний стан, потреба, компенсаторні механізми, ейфорія, заспокоєння
Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 84-94 (pdf)
УДК: 159.9 (075.8)
Люта Л.П.
кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціальної роботи факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ
Динаміка туристичних запитів у сучасному суспільстві
У статті проаналізірованo інституціоналізацію туризму на основі динаміки туристичних запитів. Результати отримані в ході проведення опитування менеджерів туризму. Продемонстровано, що для сучасного етапу розвитку характерна поява туристичних інтересів, які прийшли на зміну потреб. Виявлено, що туризм знову стає індивідуальним. Доведено, що склад ність в роботі менеджера полягає в умінні виділити з великого спектра актуальних прагнень те, що виявиться домінуючим і співвіднести його зміст з наявним туристичним продуктом. Доведено, що туризм розвива ється за мережевим принципом. запити туристів, туристичні інтереси, організаційні форми туризму, інституціоналізація
Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 95-102 (pdf)
УДК: 159.9: 316.6
Овчиннікова А.С.
аспірантка Інституту психології НАПН України ім. Г.С. Костюка, м. Харків
Психологічна компетентність фахівців соціономічних професій
У статті розглядається проблема психологічної компетентності, як скла дової професійної компетентності фахівців соціономічних професій. У дослідженні висвітлені основні наукові підходи до визначення понять: “компетентність”,”професійна компетентність”, “психологічна компе-тентність”. Визначена структура, складові, зміст та особливості прояву психологічної компетентності фахівців професій соціономічного типу. компетентність, професійна компетентність, психологічна компетентність, професії соціономічного типу
Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 103-115 (pdf)
УДК: 159.9:316.6:316.645
Паніотова Д.Д.
магистр, аспирантка Университета им. Адама Мицкевича в Познани, Польша
Взаємозв’язок ідеології лібералізму і консерватизму з важливістю турботи про довкілля - емпірична верифікація на прикладі України, Польщі і Швейцарії
У статті розглядається проблема взаємозв’язку ідеологічної прихильності і важливості турботи про навколишнє середовище в категорії моральних цінностей лібералізму і консерватизму на прикладі України, Польщі та Швейцарії. Зроблено аналіз бази даних Європейського соціального опитування в результаті якого було виявлено взаємозв’язок ідеологіч ної прихильності і турботи про навколишнє середовище у Швейцарії та Україні. ідеологічна прихильність, консерватизм, лібералізм, навколишнє природне середовище
Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 116-126 (pdf)
УДК: 159.922.6
Рудоміно-Дусятська О.В.
кандидат психологічних наук, доцент, провідний науковий співробітник лабораторії екологічної психології, Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України, м. Київ
Організаційно-методичні засади дослідження ідентичності особистості як чинника екологічно-орієнтованої життєдіяльності
У статті наводяться теоретичні положення та програма емпіричного до слідження ідентичності особистості як чинника екологічно-орієнтованої життєдіяльності. Констатується, що посилення негативного впливу людської життєдіяльності на довкілля, потребує від людині вміння са мовизначатися щодо змісту своїх потреб. Важливою складовою самовиз начення є ідентичність особистості. Ідентичність проявляє себе у двох основних аспектах – орієнтованому на соціальне оточення (соціальна ідентичність), орієнтованому на унікальність проявів особистості (особис тісна ідентичність). Універсальними проявами ідентичності особистості у її повсякденній життєдіяльності є персоналізація і психологічне привлас нення об’єктів життєвого оточення. Обгрунтовано гіпотезу дослідження про існування відмінностей у проявах персоналізації та психологічного привласнення об’єктів життєвого оточення у людей із розвиненою осо бистісною і соціальною ідентичністю. Ці відмінності зумовлюють еколо гічність життєдіяльності у першому випадку і неекологічність у другому. Представлені: процедура операціоналізації вихідних понять та поло жень дослідження, його методичний інструментарій, очікувані залежнос ті між досліджуваними змінними психологія життєдіяльності, особистісна ідентичність, соціальна ідентичність, персоналізація, психологічне привласнення
Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 127-135 (pdf)
УДК: 159:343.95:343.138
Савченко Г.В.
науковий кореспондент лабораторії психології навчання Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України, м. Київ
Соціономічні особливості професійно-психологічної готовності до суддівської діяльності
Стаття присвячена розгляду актуальних питань психологічної сутності правозастосовної діяльності судді. Розкривається соціономічний зміст суддівської діяльності. Визначаються провідні психологічні детермінан ти професійної компетентності судді. Окреслюються шляхи формування професійно-психологічної готовності правника до суддівської діяльності. Можна констатувати, що комунікативні якості судді, як суб’єкта соціо номічної професійної діяльності, зумовлені особливостями професійного спілкування – в тому числі прогнозування можливих варiантiв пове дінки співрозмовника, наявністю індивідуальних „технiк” спілкування, вміннями встановлювати психологічний контакт з елементами рольової поведінки. Це обумовлює особливі вимоги до професійно-психологічної підготовленості судді, яка виступає основою його психологічної готовності до соціономічних особливостей правозастосовної діяльності соціономічна професія, суддя, правозастосовна діяльність, професійна компетентність, комунікація, взаємодія, професійно важливі якості
Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 136-147 (pdf)
УДК: 159:9
Ткач Т.В.
професор, Політехніка Ржежівская імені Ігнацего Лукашевича, Ржежів, Польща
Психосоціальний характер змін в життєвому просторі
У тексті статті представлений аналіз, в якому суттєву висновок полягає в твердженні, що людина протягом усього життя підлягає змінам і сама є ініціатором певних змін. Аспект непередбачуваності свідчить або про різні можливості спрямованості житті безпосередньо через дорослу лю дину або через характер взаємодії з навколишнім середовищем. Помітне переважання процесів асиміляції сприяє тому, що людина не змінює способу своєї поведінки, незважаючи на мінливі обставини і обмеження, які випливають відповідно до віку. Триває, наприклад, юнацький стиль життя в середньому віці, не беручи до уваги ны фізичних можливостей, ні соціальних обмежень. Характерні пристосування охоплюють широкий діапазон змін, що описують численні способи поведінки стосовно завдань і вимог розвиваючого, соціального і індивідуального (цілі і прагнення) характеру. Вони залишаються під впливом навколишнього середовища, основних тенденцій і власної активності суб’єкта період зрілості, життєві завдання і виклики, кризи нормативні та ненормативні, процеси асиміляції та акомодації, розуміння світу, визначення сенсу власного життя, аутонаррація і історія життя
Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 148-157 (pdf)
УДК: 159:9
Швалб Ю.М.
доктор психологічних наук, професор, завідувач лабораторією екологічної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ
Складні життєві обставини як об’єкт психологічних практик
У статті запропоновано екосистем ний підхід до розуміння складних жит тєвих обставин як різновиду ситуацій життєдіяльності. Ситуація розгля дається як складний когнітивний конструкт, який поєднує уявлення осо бистості про структуру життєвих умов і усвідомлюваний зміст значущих життєвих цілей, що забезпечує формування задачної програми життєді яльності. Показано, що складні життєві обставини виникають внаслідок певної події як непередбачуваного ситуативного чинника, що унемож ливлює подальшу реалізацію усталеного способу життя. Доведено, що провідною психологічною умовою подолання складних життєвих обста вин є суб’єктивна готовність індивіда до само змінювання і опрацювання нових діяльнісний стратегій життєва ситуація, подія, складні життєві обставини, усвідомлення, особистість, стратегії поведінки, життєдіяльність
Aktual_probl_psihol 2017, 7(44): 158-169 (pdf)