Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Том 7. Екологічна психологія. Випуск 40 – 2015
АНОТАЦІЇ ТА ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ
УДК 159.98(045)
ВАРАВА Л.А.
Маріупольський державний університет, м. Маріуполь
МЕТАФОРА ЩАСТЯ ЯК СПОСІБ ПРЕЗЕНТАЦІЇ ПСИХОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ ТА ЇХ РОЗВ’ЯЗАННЯ (З ДОСВІДУ РОБОТИ)
Мова статті: українська
У статті проаналізовано досвід практичної діяльності з метафорою в консультативної та терапевтичної практиках. Доведено ефективність використання метафор як діагностичного, терапевтичного та корекційного засобу. Визначено особливості терапевтичного впливу метафори на пошук особистісних ресурсів клієнта як можливості усвідомлено, спрямовано змінити цільові та поведінкові патерни для розгорнутої моделі світу. Підкреслено, що метафора надає можливості встановити індивідуальну, суб’єктивно обумовлену наповненість поняття щастя.
Різноманітність функції метафори дозволяє усвідомити особистості власні обмеження і перебудувати в образ бажаного результату майбутнього. Зазначено, що сенс багатьох метафор розкривався в супровідному тексті. Механізм психологічної метафори як корекційного інструменту полягає в тому, що через трансформацію проблемної метафори в ресурсну можливо позитивна зміна емоційного стану особистості.
Ключові слова: метафора, консультативна та терапевтична практика, переживання, функції метафори, аналіз та інтерпретація візуальної метафори.
Aktual_probl_psihol 2015, 7(40):10-20 (pdf)
УДК 159.922
ВЕРНІК О.Л.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ
СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ І САМОВІДЧУЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ
Мова статті: українська
Здійснено аналіз сучасних підходів до психологічних аспектів проблеми «занурення» людини у соціальні мережі. Упорядковано зовнішні і внутрішні причини даного явища, проаналізовано мотиваційну структуру залучення. Стверджується, що однією з фундаментальних причин стрімкого поширення соціальних мереж є прагнення сучасної людини до самовідчуження, яке розглядається на теоретичних засадах підходу Е. Фрома, сформульованих у праці «Втеча від свободи».
Досліджуються явища сучасних IT в контексті їх відповідності засобам активації базових механізмів самовідчуження – авторитаризму, руйнівності і роботизації. Також зазначається, що самовідчуження – лише один (негативний) бік соціальних мереж. Другий пов’язаний з використанням соціальних мереж як засобів самопроектування і самотворення.
Ключові слова: авторитаризм, відчуження, інформаційні технології, мотиви, особистість, потреби, роботизація, самовідчуження, свобода, соціальні мережі.
Aktual_probl_psihol 2015, 7(40):21-32 (pdf)
УДК 159.922
ВОВЧИК-БЛАКИТНА О.O.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ
ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СІМ’Ї ЯК СОЦІОЕКОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ У ПРОСТОРІ МЕГАПОЛІСУ
Мова статті: українська
У статті представлено результати аналізу проблем, пов’язаних з соціально-психологічними особливостями функціонування сім’ї, що зазнає значної трансформації в період невпинного нарощування кількості міського населення та утворення мегаполісів. Визначено сім’ю як соціоекологічну систему, в котрій відбувається співдетермінація розвитку всіх її членів, розглянуто позитивні та негативні боки способу життя сучасної сім’ї в умовах великого міста, варіанти захисних стратегій самозбереження та окреслені загальні лінії здійснення психологічного супроводу та підтримки сім’ї.
Особлива увага приділена аналізу сучасного сімейного середовища в контексті глобального середовища великого міста, адже саме тут, на наш погляд, знаходяться ресурсні можливості, і водночас - точки розриву зв’язків, які мають утримувати систему.
Ключові слова: мегаполіс, сімейне середовище, активізація внутрішнього ресурсу, екологічна орієнтованість.
Aktual_probl_psihol 2015, 7(40):33-42 (pdf)
УДК 159.922.8
КОРНІЄНКО І.О.
Мукачівський державний університет, м. Мукачево
ОЦІНОЧНО-ДИНАМІЧНА СКЛАДОВА ОПИСІВ ЖИТТЄВОГО ПРОСТОРУ ПІДЛІТКІВ ТА ЮНАКІВ
Мова статті: українська
У статті виокремлено елементи життєвого простору у підлітковому та юнацькому віці. Виділено головні складові життєвого простору як учнів старших класів так і студентів. Констатовано, що життєвий простір учнівської молоді не обмежується тільки значущим, близьким, улюбленим; у нього входить і те, з чим суб’єкт постійно зустрічається, взаємодіє, причому, не по своїй волі. Проаналізовано вплив внутрішнього і зовнішнього на причинну зумовленість власного життєвого простору.
Визначено відмінності за віком (між школярами та студентами) та за статтю за показниками відношення до життєвого простору. Здійснено аналіз оціночно-динамічної складової описів життєвого простору за рівнем задоволеності життям. Виявлено відмінності у бажанні змінити власний життєвий простір підлітків та юнаків, що свідчить про активний процес зростання почуття суб’єктності.
Ключові слова: елементи життєвого простору, підліток, юнак, суб’єктність, задоволеність життям, інтерпретаційно-оціночна.
Aktual_probl_psihol 2015, 7(40):43-54 (pdf)
УДК 159.922.8
ЛОТОЦЬКА-ГОЛУБ Л. Л.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України. м. Київ
ПРОФЕСІЙНО-ОСОБИСТІСНІ ДЕФОРМАЦІЇ У ЛІКАРІВ
Мова статті: українська
У статті на основі емпіричних даних, результатів теоретичного аналізу проблеми розкриваються проблеми професійного стресу, внутрішніх конфліктів та професійного вигорання медичних працівників – лікарів хірургів, анестезіологів, стоматологів, психіатрів. Визначаються провідні чинники попередження й профілактики професійних деформацій у лікарів, серед котрих ціннісне ставлення до життя, світу, професії висуваються як провідні. Висвітлюється поняття «ціннісне ставлення до професійної діяльності», психологічна природа, специфіка проявів.
Ключові слова: лікарі, професійне вигорання, професійний стрес, ціннісне ставлення до професійної діяльності.
Aktual_probl_psihol 2015, 7(40):55-68 (pdf)
УДК 159.922.2:502/504
ЛЬОВОЧКІНА А. М.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ
ПСИХОЛОГІЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ ВНЗ У МІСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ
Мова статті: українська
Статтю присвячено проблемі взаємостосунків та взаємодії у системі «Людина – Міське середовище». На прикладі роботи із студентами на заняттях з екологічної психології показано, як можна сформувати усвідомлення людиною свого місця та ролі у охороні, підтримці та розвитку міського середовища, а також – у створенні елементів міського середовища, які зроблять його таким, що стає умовою розвитку екологічної культури жителів. За допомогою спеціально створених таблиць, які потрібно заповнювати, ми формуємо розуміння того, що міський житель не тільки повинен не завдавати шкоди власному життєвому середовищу, але й – охороняти його та розвивати. У зв’язку із цим перед екопсихологами та педагогами ставиться завдання, що полягає у формуванні екологічної культури жителів міста.
Ключові слова: екологічна поведінка; екодевіантна поведінка; екологічна свідомість; екологічна діяльність; середовище життєдіяльності; екологічна культура..
Aktual_probl_psihol 2015, 7(40):69-78 (pdf)
УДК 159.9:35:364.13
ЛЮТА Л.П.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ
МОНІТОРИНГ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ ЯК СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В БІЗНЕС ОРГАНІЗАЦІЯХ
Мова статті: українська
Стаття присвячена аналізу задоволеності потреб у працівників бізнес сектору. В якості інструментарію була використана методика діагностики рівня задоволеності актуальних потреб А.В. Капцова. Вибірку склали: торгово-посередницькі, інноваційно-впроваджувальні, банківські організації.
Продемонстровано, що рівень задоволеності вищих потреб, можна вважати показником ефективності соціальної політики організації. Виявлено зв’язок між розподілом засобів для задоволення потреб та збалансованістю соціального пакету. Зафіксовано, що задоволеність вищих потреб є свідченням реалізації політики соціально-відповідального бізнесу. Запропоновано систему заходів щодо задоволення виявлених потреб, враховуючи специфіку різних видів бізнес організацій.
Ключові слова: класифікація потреб, рівень задоволення потреб, соціально-відповідальний бізнес, соціальна політика підприємства.
Aktual_probl_psihol 2015, 7(40):79-88 (pdf)
УДК 159.922
МАТВІЄНКО О. В.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ
ПРІОРИТЕТИ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ У ВИБОРІ ЖИТТЄВОГО ШЛЯХУ
Мова статті: українська
У статті розглядаються психологічні підходи вивчення життєвого сценарію особистості як соціально-психологічного феномену та механізми самовизначення молоді у виборі пріоритетів життєвого шляху.
Формування стратегії життєвого сценарію молоддю залежить від сукупності зовнішніх (соціальних) і внутрішніх (особистісних) чинників, що мають в своїй основі механізм передадаптації який, зокрема, реалізується в експериментальних сценаріях поведінки, успішність або не успішність яких визначає подальший шлях конструювання життєвої стратегії.
Смислоутворююча основа проектування майбутнього, свідоме ставлення особистості до вибору, стратегії і тактики його побудови та реалізації в освітній та професійній сферах, аналізується і якості найважливішого компонента у самовизначенні пріоритетів життєвого шляху сучасного студентства.
Робиться висновок про перспективу вивчення формування проектів майбутнього на основі минулого і сьогодення, психології обрання напрямку та прийнятних способів самореалізації молоді в рамках конкретно-історичного часу.
Ключові слова: молодь, самореалізація, вибір, життєвий шлях, життєвий сценарій, сфери життєдіяльності, життєвий простір, події.
Aktual_probl_psihol 2015, 7(40):89-97 (pdf)
УДК 159.9:331.5
МІСЯЧНА Н. М.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ
ТИПОЛОГІЯ БЕЗРОБІТНИХ ГРОМАДЯН
Мова статті: українська
Стаття присвячена розгляду проблеми безробіття. На основі даних емпіричного дослідження визначено соціально-психологічні обмеження, що впливають на готовність безробітних до зміни професії та перенавчання. В статті висвітлено типологію безробітних громадян, яка побудована відповідно моделі соціально-психологічних обмежень готовності безробітних до зміни професії та перенавчання.
Люди, які опинилися без роботи мають стійкі особистісні особливості, що дозволяють розділити їх на п’ять типів з метою розробки необхідних і адекватних психокорекційних заходів. Дана типології дасть можливість спеціалістам служби зайнятості здійснювати роботу з безробітними в напрямку підвищення їх адаптаційного потенціалу в професійній сфері та готовності до зміни професії та перенавчання, що в свою чергу дозволить мінімізувати рівень реального безробіття.
Ключові слова: безробіття, соціально-психологічні обмеження, типологія безробітних громадян.
Aktual_probl_psihol 2015, 7(40):98-105 (pdf)
УДК 159.9:616.89-008.615-02-051-07
ПОЛАДКО Г. О.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ
ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ПАЦІЄНТАМ З ФЕОХРОМОЦИТОМНОЮ ДИСФУНКЦІЄЮ
Мова статті: українська
Практика лікарсько-пацієнтської взаємодії свідчить про необхідність організації спеціальних корекційних заходів з метою оптимізації адаптації пацієнтів з феохромоциторною дисфункцією й відповідно, стимулювання процесу виліковування.
Успішність організації медико-психологічної допомоги пацієнтам з фехромоциторною дисфункцією передбачає наступне: толерантне ставлення до пацієнта, яке сприяє встановленню довірливих стосунків між лікарем та пацієнтом; цілеспрямованість усвідомлення загальної цілі, прагнення до її досягнення, взаємна зацікавленість лікаря та пацієнта в цьому; мотивованість – активна позиція по відношенню до лікування і його позитивна мотивація; структурованість чіткий розподіл функцій, прав, обов’язків та відповідальності; узгодженість дій всіх сторін, взаємна довіра, доброзичливість та повага; організованість планомірність та системність лікувально-діагностичного процесу; результативність здатність досягати результат не залежно від тих перешкод, які виникають у процесі лікувально-діагностичної діяльності.
Поведінковим показником адаптації пацієнта до феохромоцитомної дисфункції являється високий рівень успішності лікувально-профілактичних заходів. Тобто, мова йде про те, що чим швидше лікар зможе налагодити взаємодію із пацієнтом, тим швидше пацієнт зможе усвідомити й відрефлексувати свій стан і тим самим перейти від дезадаптаційних до адаптаційних форм поведінки по відношенню до хвороби.
Ключові слова: медична профілактика, лікування, процес виліковування, рефлексія..
Aktual_probl_psihol 2015, 7(40):106-115 (pdf)
УДК 159.9:316.614.5
ПОЛІВКО Л. Ю.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ
СИТУАЦІЯ УСПІХУ ПРИ ВКЛЮЧЕННІ ДИТИНИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ПРОСТІР
Мова статті: українська
У статті висвітлено проблему соціально-психологічних умов успішності включення дитини з вадами розвитку в загальноосвітній простір, розглянуто основні аспекти ситуації успіху в умовах інклюзивного навчання. Запропоновано та розкрито зміст «Програми соціально-психологічної підтримки сімей у яких виховуються діти з особливими освітніми потребами».
Ключові слова: соціально-психологічна підтримка, діти з особливими освітніми потребами, сім’я, ситуація успіху.
Aktual_probl_psihol 2015, 7(40):116-124 (pdf)
УДК 159.922
ПРИТУЛА О. А.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ
АНАЛІЗ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ КРИЗИС-МЕНЕДЖЕРА
Мова статті: українська
Антикризове управління – така система управління підприємством, яка має комплексний, системний характер. Ця система спрямована на запобігання або усунення несприятливих для бізнесу явищ за допомогою використання всього потенціалу сучасного кризи-менеджменту.
Із психологічної точки зору діяльність кризи-менеджера вимагає від людини, яка займає вказану посаду значних психологічних зусиль та активізації внутрішньо особистісного потенціалу. Кризи-менеджер це тип керівника, який визначається спеціальною підготовкою (зміст і структура знань), умовами роботи (передкризовий стан, кризова ситуація, етап ліквідації наслідків кризи), особливостями системи управління (мета, стимули, організація, контроль) індивідуальними якостями людини.
Оцінка діяльності кризис-менеджера пов’язана із визначенням таких компетенцій, як: мотиваційно-вольові, інтелектуальні, комунікативні компетенції.
Механізми антикризового управління виражаються у: мотивуванні, орієнтованому на антикризові заходи, економії ресурсів, уникненні помилок, обережності, глибокому аналізі ситуацій, професіоналізмі; установках на оптимізм і впевненість, соціально-психологічну стабільність діяльності; інтеграції цінностей професіоналізму і компетентності; ініціативності у вирішенні проблем й пошуці найкращих варіантів розвитку; корпоративності, взаємоприйнятності, пошуку та підтримці інновацій.
Ключові слова: антикризове управління, емоційно-вольова сфера, компетенції, комунікація, кризис-менеджер.
Aktual_probl_psihol 2015, 7(40):125-134 (pdf)
УДК 159.9:17.018.21:615.851
ПРИХОДЬКО А. М.
Київський Національний Університет імені Тараса Шевченка, м. Київ
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛІКАРІВ І ТА ПАЦІЄНТІВ ЦЕНТРІВ ПЛАНУВАННЯ СІМ’Ї ТА МЕДИЧНОЇ ГЕНЕТИКИ ЯК ПЕРЕДУМОВА ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
Мова статті: українська
Психологічне осмислення підходу лікаря до пацієнта, є суттєвим чинником залучення пацієнта до медичної допомоги. Мета роботи полягала у вивченні психологічних особливостей лікаря та пацієнта для оптимізації профілактики, діагностики та лікування в сфері репродуктивного здоров‘я. Вперше досліджені психологічні особливості лікарів, що працюють в центрах планування сім’ї й медичної генетики та їхніх пацієнтів. Вибірка становила 410 осіб. Об‘єкт дослідження – особистість лікаря й пацієнта. Предмет – психологічні характеристики лікарів і пацієнтів в сфері планування сім’ї та медичної генетики. Встановлені територіальні відмінності психологічних особливостей лікарів та їхніх пацієнтів, достовірні взаємозв’язки виокремлених психологічних характеристик. Запропоновані стратегії оптимізації психологічної складової лікувально-профілактичного процесу.
Ключові слова: психологічні особливості, взаємодія лікар-пацієнт, планування сім’ї, професійне вигорання, захисні механізми, задоволеність пацієнтів.
Aktual_probl_psihol 2015, 7(40):135-150 (pdf)
УДК 159.922.6
РУДОМІНО-ДУСЯТСЬКА О. В.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ
ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ СПОСОБУ ЖИТТЯ ОСОБИСТОСТІ
Мова статті: українська
Аналізуються методологічні розбіжності у підходах до вивчення психологічних детермінант екологізації способу життя у зарубіжній та пострадянській психології. Адаптивний та стимул-реактивний підходи, які домінують у зарубіжній психології, є обмеженими, оскільки більш орієнтовані на вивчення психіки та поведінки у короткотривалій часовій перспективі, ніж у перспективі людського життя. Особистісний та суб’єктний підходи у пострадянській психології, єдині у підкресленні значення активності особистості у формуванні свого способу життя, однак розходяться у визначенні центральної координуючої підструктури особистості у такий активності. В межах особистісного підходу такою підструктурою виступає екологічна свідомість, в межах суб’єктного – загально людські цінності особистості. Обговорюється значення самосвідомості, зокрема, процесів самоідентифікації особистості у екологізації способу життя.
Ключові слова: психологія способу життя особистості, принципи психології, екологічна свідомість, особистість як суб’єкт способу життя, самоідентичність особистості.
Aktual_probl_psihol 2015, 7(40):151-161 (pdf)
УДК 159.9:17.018.21:615.851
СЛОБОДЯНИК О. Я.
НМУ им. А. А. Богомольця, м. Київ
ВИКОРИСТАННЯ «ПАРТНЕРСЬКИХ ПОЛОГІВ» ДЛЯ ЗНИЖЕННЯ АКУШЕРСЬКОЇ ПАТОЛОГІЇ В ПОЛОГАХ
Мова статті: російська
У статті узагальнюється досвід використання акушерської технології «Партнерські пологи» в роботі Перинатального центру м. Києва. Використання комплексного акушерського спостереження і дбайливого ведення породіллі є ефективним і методологічно обґрунтованим. Показана роль медичного психолога у проведенні партнерських пологів з позицій системного підходу. Проаналізована участь чоловіка у процесі народження дитини. Вказані як позитивні так і негативні сторони цього процесу. На основі наведених даних пропонуються заходи по поліпшенню якості родопомічної допомоги і зниження акушерської патології в пологах
Ключові слова: породіллі, акушерські технології, партнерські пологи, медичний психолог.
Aktual_probl_psihol 2015, 7(40):162-168 (pdf)
УДК 159.922.8:82
ТЕРНОВИК Н. А.
Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука, м. Рівне
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ПІДЛІТКА ЯК СУБ’ЄКТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Мова статті: українська
У статті висвітлено „метод діалогічного аналізу випадку” (Е.Т.Соколова, Н.С.Бурлакова), співставляються різні підходи до розуміння психологічної природи внутрішнього мовлення (М.М.Бахтін, В.М.Бехтєрєв, Л.С.Виготський, В.Вундт, І.Мальзман, Л.Моррісет, А.Ньювел, Х.А.Сімон, Ж.П’яже, Б.А.Фішер).
У межах аналізу понять та ідей сучасної психології, потрібних для дослідження розвитку підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності, розкриваються основні відмінності між діалогом і монологом. Виокремлено особливості (в тому числі світоглядно значимі) монологічної та діалогічної стратегій психологічного впливу (за Г.О.Ковальовим, Г.О.Баллом та М.С.Бургіним).
Провадиться розгляд діалогу в трьох його розуміннях: а) як обміну репліками або висловлюваннями між учасниками спілкування; б) як принципу взаємовідносин; в) як діалогічності самого змісту мислення й діяльності сучасної людини. Розкривається значення цих тлумачень діалогу для освітнього процесу взагалі і побудови навчальних дискусій зокрема. Висвітлено сутність навчального діалогу як такого, в якому поєднанні риси симетричності та асиметричності (В.В.Андрієвська), типових варіантів дидактичної поведінки вчителя в процесі діалогічного спілкування з учнями (Н.С.Орлова), діалогічних відносин партнерів по спілкуванню (О.В.Киричук), „конструктивних діалогів” на уроках (А.Г.Волинець); розглянуто модель діалогу Г.О.Балла, створену згідно з принципами діалого-культурного підходу в освіті.
Ключові слова: суб’єктність особистості, пізнавальна діяльність, діалогічна взаємодія.
Aktual_probl_psihol 2015, 7(40):169-179 (pdf)
УДК 159.922
ЦАВАЛЮК Т. О.
Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ
КУЛЬТУРА ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ПОЧУТТІВ У МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
Мова статті: українська
Формування інтелектуальних почуттів обумовлюється показниками культурного середовища існування людини. Виховання почуттів, взагалі та інтелектуальних почуттів людини, зокрема, відбувається під впливом культурного середовища її існування. Відтак, культура є домінуючим чинником формування інтелектуальних почуттів у молодшому шкільному віці.
Вплив культури на формування інтелектуальних почуттів молодшого школяра не може бути однозначним враховуючи динаміку змін культурного вектору середовища та багатошаровість останнього. Так, формування інтелектуальних почуттів можливе тільки у осіб, які мають певний загальноосвітній рівень, тому велике значення для розвитку інтелектуальних почуттів набуває освіта. У процесі навчання у школі учні опановують основи знань, які сприяють розвитку інтелектуальних почуттів Важливу роль у їх становленні відіграє створення в нашій країні різних наукових і технічних товариств, видання наукових та науково-популярних журналів, підтримка наукової діяльності. Відтак, культура характеризує сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії, а також історично набутий набір смислів у середині соціуму створених для його гармонізації.
Підводячи підсумки вище сказаного можна говорити про те, що культура є основою яка дозволяє людям інтерпретувати свій досвід та спрямовувати свої дії у той час як суспільство являє собою мережу соціальних стосунків, які виникають між людьми. Засобами культури є мовлення, мислення та символічні значення.
Ключові слова: інтелектуальні почуття, культура, самореалізація.
Aktual_probl_psihol 2015, 7(40):180-187 (pdf)
УДК 159.929
ЧАЛА О. А.
Інститут людини Київського університету імені Бориса Грінченка, м. Київ
РОЗВИТОК ТОЛЕРАНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ЯК ЗАСІБ УСУНЕННЯ ЇХ ДЕСТРУКТИВНОЇ КОНФЛІКТНОСТІ
Мова статті: українська
У статті розглянуто зміст і психічні вияви толерантності як позитивної особистісної якості, охарактеризовано чинники її розвитку у студентів ВНЗ під час їх професійного становлення. Здійснений аналіз науково-методичних джерел засвідчив актуальність формування толерантності як позитивної особистісної риси на сучасному етапі розвитку суспільства. Водночас мають місце прояви інтолерантності світоглядних і поведінкових стратегій юнацтва.
Розкрито зв’язок інтолерантності з деструктивною конфліктністю студентів. Встановлено, що найбільшим підґрунтям для виявлення інтолерантності та деструктивної конфліктності студентів є їх взаємини з одногрупниками та викладачами. Доведено, що для усунення інтолерантності та деструктивної конфліктності студентів доречною є інтегрована програма корекційного впливу.
Ключові слова: толерантність, інтолерантність, деструктивна конфліктність, юнацький вік, студентство, фахове становлення.
Aktual_probl_psihol 2015, 7(40):188-197 (pdf)
УДК 159.9.016:316.6
ШВАЛБ Ю. М.
Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ
ПРОСТОРОВО-ПСИХОЛОГІЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ СЕРЕДОВИЩА БУТТЯ І ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Мова статті: українська
У статті розглядається соціоприродна система як життєве середовище існування індивіда та соціуму. Стверджується, що системний характер життєвого середовища задається через ментальний конструкт «образ життя», який реалізується в конкретних формах життєдіяльності. Сама життєдіяльність розглядається як єдність трьох процесів: життєзабезпечення, життєустрою і жізнереалізаціі. Розкривається їх психологічна структура і пропонується модель їх взаємозв'язку. Показано, що ставлення до природно-ландшафтної середовища традиційно будувалося тільки виходячи із завдань життєзабезпечення, що і призвело до глобальної екологічної кризи. Доводиться необхідність і можливість побудови таких форм життєдіяльності, де природа стане основною умовою реалізації життєвих інтересів особистості і базовою обставиною життєвого благополуччя. Вводиться поняття антропо-природної екосистеми як одиниці опису та аналізу взаємодії в системі «людина - природа».
Ключові слова: життєве середовище, життєдіяльність, свідомість, життєзабезпечення, життєустрій, життєреалізація, антропо-природна система.
Aktual_probl_psihol 2015, 7(40):198-207 (pdf)
УДК 159.93
ЛЕВИЦЬКА І. В.
Східноукраїнський національний університет імені В.Даля, м. Сєвєродонецьк
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ВОДІЇВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Мова статті: українська
В статті розглядаються проблеми визначення в науковій літературі поняття «готовність до професійної діяльності». Розкривається структура та види професійної готовності. Описані основні підходи до досліджуваної проблеми. Визначені проблеми успішного формування й розвитку професійної готовності фахівця. Аналізується зміст і структура готовності до різних видів діяльності, описано параметри цього стану, зовнішні й внутрішні умови, що викликають і визначають його динаміку, тривалість та стійкість прояву.
Узагальнюються результати психологічних досліджень з проблеми професійної готовності, технології її формування. Окреслено основні наукові підходи до процесу формування професійних якостей фахівців.
Ключові слова: психологічна готовність, установка, мотивація, готовність до професійної діяльності, здатність
Aktual_probl_psihol 2015, 7(40):208-217 (pdf)