Актуальні проблеми психології, том 6, випуск 12 – 2016

АНОТАЦІЇ ТА ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

Зміст випуску

УДК 159.943

Музика О.Л.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Ціннісна взаємодія як чинник розвитку обдарованої особистості

Мова статті: українська

Анотація: У статті аналізується взаємодія соціальних і особистісних ціннісних чинників у становленні і розвитку обдарованої особистості. Особистісно-ціннісна взаємодія розглядається як форма референтних зв'язків, у результаті яких відбувається реципрокний взаємовплив і соціальна валідизація, ціннісний обмін і взаємна ціннісна підтримка особистісних цінностей суб’єктів та здійснюється становлення й ціннісний розвиток обдарованої особистості.

Ключові слова: обдарована особистість, особистісно-ціннісна взаємодія, реципрокний взаємовплив, соціальна валідизація, ціннісний обмін, ціннісна підтримка.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 5-20 (pdf)


 

УДК 004.9

Антонов В.М.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Київ

Методи дослідження акме-обдарованої особистості

Мова статті: українська

Анотація: В статті розглянуто методи дослідження акме-обдарованої особистості на основі інноваційної комп’ютерної технології: кібернетична акмеологія, проблема впливу морального фактору на якість підготовки майбутніх учителів, їх особистісного розвитку та формування системи моральних цінностей особистості. Проблема досліджується з урахуванням принципів нейропедагогіки, психогенетики та нано-технології.

Ключові слова: обдарованість, метод, нейропедагогіка, психогенетика, нано-технологія, мораль, освіта, акмеологія, кібернетика.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 21-33 (pdf)


УДК 159.923

Бастун Н.А.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Особистісні цінності як системотвірний чинник життєвої активності людини

Мова статті: українська

Анотація: Аналізується ґенеза поняття цінностей у соціальних науках та психологічній персонології. Цінності є ключовим поняттям у гуманістичній та екзистенційній психології, це поняття також продуктивне у психологічній практиці. Описується вплив родинних настановлень, дитячих вражень-інсайтів та психічної травми на становлення особистісних цінностей. Робиться висновок про системотвірний характер ціннісних орієнтацій особистості та значущість їхнього впливу на поведінку людини.

Ключові слова: особистість, цінності, ціннісні орієнтації, аксіологія, ієрархія, система, системотвірний чинник, скрипт, особистісна криза.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 34-42 (pdf)


 

УДК 159.928.23

Біла І.М.

Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ

Розвиток здібностей дітей в умовах ціннісної взаємодії

Мова статті: українська

Анотація: Важливою характеристикою дошкільного, молодшого шкільного віку є розвиток інтелектуальних та творчих потенцій дітей. Визначальними у цьому окрім генетичних передумов є зовнішні фактори, що включають, окрім педагогічних систем та рівня освіти, добробут сім’ї, умови і спосіб життя, соціальні та економічні умови в державі. Це підтверджує аналіз біографій та художніх описів творів про життя талантів. Наголошується на значенні кваліфікованого супроводу, підтримки та особистістно зорієнтованого підхіду, розвитку внутрішнього пізнавального та особистісного потенціалу підростаючого покоління. Описуються причини, що перешкоджають реалізації потенціалу дітей: (фактори оточення, індивідуальні фактори, обєктивні причини тощо).

Невід'ємною частиною навчання є багатостороння психологічна діагностика, отримання інформації про кожну дитину з акцентом на її сильних сторонах. Супроводжуюча діагностика, (спостереження, ведення творчих щоденників, вивчення продуктів діяльності, бесіди, проективні методики) спрямована не тільки на відстеження змін тих чи інших характеристик після психолого-педагогічних впливів, а й на прогнозування розвитку пізнавальних здібностей і потреб дітей, профілактику можливих майбутніх проблем.

Організація навчання передбачає створення спеціального розвивального предметно-просторового середовища, в якому дитина знаходила б стимули для самонавчання та саморозвитку, а також тісну ціннісну взаємодію з дорослим, що в контексті особистісно-орієнтовної освітньої моделі сприяє становленню дитини як особистості.

Ключові слова: дитина, здібності, потенціал, умови розвитку здібностей, взаємодія з дорослим, особистість.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 43-53 (pdf)


 

УДК 159.923

Володарська Н.Д.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Вплив контактного оточення на творче пристосування особистості

Мова статті: українська

Анотація: В статті проведений теоретико-методологичний аналіз ролі контактного оточення в творчому пристосуванні особистості. Разглянуті поняття творчого пристосування, контакту у взаємодії в парадигмі гештальт-підходу. Охарактеризовані особливості творчого пристосування особистості в проходженні вікових криз. Визначено вплив контактного оточення на творче пристосування особистості до кризових ситуацій. Визначені характеристики вікових криз і аналіз можливостей гармонізації їх методами гештальт-підходу. Розкрита специфіка діалогово-феноменологічного підходу в змінах усталених стереотипів поведінки. Виділені складові змін життєвих цілей в розвитку особистості: переживання, усвідомлення, вибір. Уточнений розгляд функцій емоційної складової – переживання, чуттєвості, вибір. Окреслені особливості явища психологічної присутності,відкритості, вітальності участників діалогу. Окреслений круг здібностей до творчого пристосування особистості: здатність до контакту, до взаємодії та співчуття, усвідомленню власних потреб в контакті з іншим, зі світом в цілому. Визначена двоякість здатності особистості до контакту, до взаємодії як одночасно і відображення і умова її творчого пристосування. Розглянута здатність особистості «бути собою» як умова творчого пристосування. Окреслені етапи застосування методів діалогу між терапевтом і клієнтом в парадигмі гештальт- підходу. Окреслені розбіжності між індивідуалістичною парадигмою і постмодерністською парадигмою з децентрацією психічних феноменів. Проведено аналіз складових цикл-контакту в терапії діалогово-феноменологічного підходу. Узагальнені методи індивідуальної і групової роботи в гештальт підході. Намічені перспективи дослідження контактного оточення і розвитку особистості.

Ключові слова: творче пристосування, вікові кризи, контактне оточення, стереотипи поведінки.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 54-60 (pdf)


 

УДК 159.956.2

Губенко О.В.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Соціально-психологічні аспекти взаємодії обдарованої особистості із соціальним оточенням у процесі просування у суспільстві

Мова статті: українська

Анотація: В статті аналізуються політико-психологічні та соціально-психологічні умови, в яких здійснюється розвиток та просування інтелектуально обдарованих особистостей у суспільстві, розглядаються позитивні та негативні фактори, які впливають на цей розвиток.

Проаналізовані деякі з численних обставин, які впливають на просування таланту в суспільстві чи гальмування цього процесу. Серед них досліджувались, зокрема, такі, як заздрість та механізм негативної селекції. Вони розглядаються як чинники, які стримують просування талантів. Серед них виділяються також політичний та економічний монополізм як фактори стримування суспільної та господарської креативності.

Ключові слова: обдарована особистість, творчість, каталітичні умови, фактори, просування таланту, суспільство, креативність, інтелектуальна обдарованість.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 61-68 (pdf)


 

УДК 159.955

Гулько Ю.А.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Дитяче експериментування як показник розумової діяльності дошкільника

Мова статті: українська

Анотація: Дитяче експериментування наряду з грою є провідною діяльністю дошкільників. Відзначаючи навчальні та розвиваючі функції дитячого експериментування (як у формі самостійної розумової дослідницької активності так і в формі дослідницької активності організованої педагогами), необхідне зосередити науковий інтерес на його діагностичних функціях. Дитяче експериментування є таким видом творчої діяльності в якому яскраво виражені дві сторони одного процесу розуміння: створення нових знань і створення нових дій, операцій (як в предметно-практичному так і в розумовому планах). Спостереження за діяльністю дошкільників дають підстави говорити про те, що експериментування пронизує будь-яку діяльність і саме завдяки внесенню компонента експериментування відбувається ускладнення і розвиток діяльності. Для дослідження особливостей розумової діяльності дошкільників їм пропонувалось експериментувати з набором предметів. З’ясовано, що особливості розумової діяльності в процесі експериментування характеризують такі взаємопов'язані показники: вибір, характер ускладнення діяльності і загальна розумова спрямованість.

Вибір оцінюється за кількістю залучених в діяльність предметів пропонованих інструкцією. Характер ускладнення визначається по тому якими новими оригінальними смисловими зв'язками дитина об'єднує предмети з якими діє; чи протікає діяльність дитини за задумом; чи трансформується задум діяльності і чи відбувається перехід від одного виду діяльності до іншого в рамках тієї задачі яку дитина поставила перед собою; чи винаходить дитина нову інформацію завдяки перетіканню одного виду діяльності в інший в рамках розв’язку однієї задачі; як на стику перетікання одного виду діяльності в інший породжується розуміння; чи відбувається повернення до того виду діяльності яким дитина починала свою діяльність і чи включаються в нього результати попереднього розуміння. Загальна розумова спрямованість визначається по переважаючим розумовим діям на пошук аналогів, комбінацій або проявляється універсальна загальна спрямованість розуму дитини.

Ключові слова: дитяче експериментування, вибір, ускладнення діяльності, загальна розумова спрямованість.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 69-77 (pdf)


 

УДК 159.922.2+37.013.41:37.061

Демченко О.П.

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, Глухів

Суб’єктність соціально обдарованої особистості в культурно-освітньому просторі

Мова статті: українська

Анотація: Дослідження практичних аспектів розвитку соціальної обдарованості доречно здійснювати в контексті концепції освітнього простору, що дозволить моделювати сприятливі умови для формування та самореалізації обдарованої особистості. Для успішної «селекції» дітей з ознаками соціальної обдарованості доречним є змістове наповнення середовища соціокультурними смислами.

Авторське пояснення категорії «культурно-освітній простір для розвитку соціальної обдарованості», експлікація якої усклюднється внаслідок декількох чинників: відсутності єдиного підходу до тлумачення базового поняття «простір» як метафори в філософському та педагогічному дискурсі; одночасне використання термінів «середовище» й «простір» та їхніх похідних, пояснення та диференціації яких викликає полеміку; суперечливості та невизначеність статусу соціальної обдарованості, наявності різних підходів до характеристики її сутності й структури.

У авторському підході розглянуто культурно-освітній простір у ракурсі субʾєкт-субʾєктної взаємодії, що передбачає взаємодію середовищ і взаємодію особистостей. Визначено параметри такого простору як психолого-педагогічні координати, на які потрібно орієнтуватися в процесі його моделювання.

Формування суб’єктності особистості з ознаками соціальної обдарованості є метою створення такого простору, що відбувається в процесі її активної перетворювальної взаємодії з усіма суб’єктами й компонентами простору та виявляється у: високому рівні соціальної мотивації та стійкій потребі до соціальної комунікації; самостійності суджень, незалежності, наявності власної позиції; здатності прогнозувати, передбачати, стратегічно мислити, усвідомлено ставити цілі та накреслювати програму дій, розробляти стратегію і тактику їх реалізації, оперативно вносити зміни в процесі реалізації планів, мобільно реагувати на труднощі й шукати ефективні шляхи їх подолання, систематично пізнавати себе й інших людей, вивчати соціальні умови, робити моральний вибір у суперечливих аксіологічно-комунікативних ситуаціях тощо.

Ключові слова: соціальна обдарованість, суб’єкт, суб’єктність, простір, освітній простір, культурно-освітній простір, культурно-освітній простір для розвитку соціальної обдарованості.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 78-90 (pdf)


 

УДК 159.9:378-051

Дубчак Г.М.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Зв’язок типу поведінки в стресовій ситуації з рівнем психічної напруги студентів

Мова статті: українська

Анотація: Стаття присвячена актуальній проблемі стресостійкості студентів соціономічних професій, професійна діяльність яких є одним з найбільш напружених в психологічному плані видів трудової активності. Описано процедуру дослідження з використанням опитувальника самодіагностики типу поведінки в стресовій ситуації (Бойко В.В.) та шкали психологічного стресу PSM-25. Проаналізовано особливості психічної напруги, типів поведінки в стресових ситуаціях та специфіку цих проявів у сучасних українських студентів вищих та середніх навчальних закладів. Емпірично підтверджено зв’язок типу поведінки в стресовій ситуації з рівнем психічної напруги студентів: чим вищий є рівень психічного напруження, тим частіше студенти виявляють стресогенні типи поведінки.

Ключові слова: соціономічні професії, студенти, стрес, стресостійкість, рівень психічного напруження, тип поведінки в стресовій ситуації.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 91-99 (pdf)


УДК 159.9.072.4

Загурська І.С., Ткачук О.Р.

Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир

Роль ціннісної взаємодії у сприйманні образу справедливого вчителя підлітками з високим та низьким рівнем навчальної успішності

Мова статті: українська

Анотація: Результатом теоретичного аналізу проблеми сприймання підлітками вчителів стало виокремлення таких основних його чинників як рівень соціальної рефлексії, особливості образу «Я», цінності та попередній досвід взаємодії з вчителями. Результати емпіричного дослідження показали, що образ справедливого вчителя в уявленні учнів з високим рівнем навчальної успішності складається із взаємопов’язаних конструктів моральнісного та діяльнісного змісту, що відображають особливості навчальної діяльності. В уявленні учнів з низьким рівнем навчальної успішності справедливий вчитель постає як такий, що орієнтований на міжособистісне спілкування (переважання оцінних конструктів моральнісного змісту).

Ключові слова: ціннісна взаємодія, образ вчителя, справедливість, моральнісні і діяльнісні цінності.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 100-107 (pdf)


УДК 925: 159.923

Івашкевич Е.З.

Рівненський державний гуманітарний університет, Рівне

Феномен мудрості та структура соціального інтелекту педагога

Мова статті: українська

Анотація: В статті проаналізовано психологічні дослідження, присвячені обґрунтуванню феномену мудрості. Описано причини, які полягають в основі виникнення індивідуальних відмінностей в характеристиках мудрості людей. Обґрунтовано проблему становлення соціального інтелекту з урахуванням досліджень з проблем розвитку здібностей особистості до творчості. Запропоновано та описано авторську концепцію соціального інтелекту педагога. Зазначено, що соціальний інтелект педагога вміщує три підструктури: когнітивну, мнемічну та емпатійну тощо.

Наголошено, що когнітивна підструктура соціального інтелекту включає в себе сукупність досить стійких знань, оцінок, правил інтерпретації подій, поведінки людей, їх взаємовідносин і т.д. на основі сформованої системи інтерпретацій на мікроструктурному і макроструктурному рівнях, деталізовано зміст цих рівнів. Зазначено, що мікроструктура когнітивної складової соціального інтелекту детермінується функціями останнього, а саме пізнавально-оцінною, від якої залежить грамотна переробка та оцінювання інформації, яку сприймає суб’єкт; прогностичної, на основі якої здійснюється планування та прогнозування розвитку міжособистісних взаємодій; комунікативної, що забезпечує ефективність власне процесу спілкування (дана функція пов’язана з адекватним сприйняттям і розумінням партнера по спілкуванню); рефлексивної, яка знаходить своє відображення безпосередньо в самопізнанні. У свою чергу, макроструктура когнітивної складової соціального інтелекту виявляється у ставленні індивіда до себе як до цінності, ціннісно-смисловій позиції до міжособистісних відносин, а також в актуалізації мотиваційно-ціннісних орієнтацій особистості, аксіологічного ставлення до професійної та інших видів діяльності.

В статті зазначено, що мнемічна складова соціального інтелекту педагога характеризує наявність у індивіда здатності до інтерпретації явищ, подій життя, поведінки інших людей і свого власного як суб’єкта цих подій. Зазначено, що мнемічна підструктура базується на особистісному досвіді суб’єкта, де суб’єктивні статистики утворюють особистісний інтерпретаційний комплекс. Мудрість особистості автор публікації вважає за своєрідну метакогніцию, яка представлена на рівні мнемічної складової соціального інтелекту педагога.

Визначено сутність і зміст емпатійної складової соціального інтелекту педагога. Зазначено, що емпатійна складова соціального інтелекту більшою мірою залежить від того, яку форму поведінки педагог обирає в якості пріоритетної, що очікує від оточуючих його суб’єктів, який ціннісний інтерпретаційний комплекс у ставленні до навколишнього світу сформувався у людини, які можливості є у даного індивіда в плані використання механізмів антиципації у розв’язанні різних проблем професійного та соціального життя тощо.

Ключові слова: інтелект, соціальний інтелект, мудрість, обдарованість, міжособистісна взаємодія, когніції, метакогніції, когнітивна, мнемічна та емпатійна підструктури соціального інтелекту.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 108-118 (pdf)


УДК 159.937

Кокарєва М.В.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Співвідношення сприйнятливості студентів до рекламної інформації та їх творчої спрямованості

Мова статті: українська

Анотація: На основі аналізу співвідношення сприйнятливості студентів до інформації рекламного змісту та їх творчої спрямованості визначено та описано типи сприймання студентами рекламної інформації. Перший тип характеризуються високим рівнем творчості та високою сприйнятливістю до рекламної інформації. Другий тип – високим рівнем творчості та низькою сприйнятливістю до рекламної інформації. Третій тип характеризується низьким рівнем творчості та високою сприйнятливістю до інформації рекламного змісту. Четвертий тип – низьким рівнем творчості та низькою сприйнятливістю до рекламної інформації.

Описано психологічні особливості сприймання рекламної інформації визначених типів за показниками творчої спрямованості студентів: схильність до ризику, допитливість, складність та уява.

Визначено відмінності між типами сприймання студентами інформації рекламного змісту за домінуючою перцептивною модальністю (візуальною та аудіальною). Подано практичні рекомендації для студентів, які сприймають рекламну інформацію та для тих, кому необхідно більш ефективно презентувати певну інформацію.

Ключові слова: сприйнятливість, творча спрямованість, рекламна інформація, сприйнятливість студентів до рекламної інформації, типи сприймання студентами рекламної інформації.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 119-126 (pdf)


 

УДК 159.9.07

Митник О.Я.

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ

Психологічні особливості міжособистісної взаємодії викладачів з обдарованими студентами

Мова статті: українська

Анотація: У статті розглядається актуальне питання психологічних особливостей міжособистісної взаємодії викладачів з обдарованими студентами. Викладацька діяльність здійснюється через міжособистісну взаємодію. Техніка викладання для обдарованих і звичайних студентів приблизно однакова: помітна різниця полягає у розподілі часу на види активності. Ми зазначаємо, що у більшості випадків використовуються репродуктивні завдання, що орієнтують на однозначні відповіді, що активізують розумову діяльність студентів. Соціальний захист обдарованого студента базується на врахуванні провідних підходів: охоронно-захисного, соціально-педагогічного, соціально-психологічного, соціально-інтегративного. Успішне вирішення проблеми взаємодії суб’єкта педагогічного процесу або навчання обдарованих осіб уможливлюється завдяки суб’єктивному, а втім, і творчому підходу педагога щодо власної індивідуальності, педагогічної діяльності й до особистості студента. Проблема ефективності взаємодії педагога з обдарованими студентами пов’язана з особливостями сумісної діяльності, реалізації суб’єктивного підходу. Суб’єктивність сумісної діяльності передує спрямованість викладача щодо перерозподілу власної діяльності, надаючи студентам можливість обирати певні навчальні завдання, оцінювати себе. Саме суб’єктивний підхід уможливлює наявність таких стосунків. В статті наголошується ,що традиційні умови педагогічного процесу, спрямованого на репродукцію умінь, як правило, не відповідають рівню індивідуальних досягнень, високим потенційним можливостям обдарованих й призводять до конфліктів. Розкриваються психологічні особливості обдарованих студентів, та описуються особливі вимоги щодо організації процесу міжособистісної взаємодії.

Ключові слова: міжособистісна взаємодія, обдарованість, взаємодія, психологічний бар’єр, конфлікт, спільна діяльність, диференційованість навчання, репродуктивні завдання.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 127-135 (pdf)


 

УДК 316.159.9

Москаленко В.В.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Здібності особистості та процес соціалізації

Мова статті: українська

Анотація: В статті проаналізовано зв’язок індивідуальних здібностей особистості з процесом її соціалізації. Зокрема, стверджується, що розглядати здібності особистості потрібно в широкому особистісному плані як процес формування і розвитку її соціальності, в якому здібності є системотворчим феноменом. В статті показано особливості детермінації індивідуальних здібностей умовами соціально-історичної практики людей. Загальні соціальні здібності, в яких інтеріоризовано соціально-культурний досвід людства і відображено соціально-історичні потреби, визначено як «родові» здібності людини. Родові соціальні здібності реалізуються в кожному індивідові в залежності від його зв’язків з культурою. Показано, що для розуміння зв’язку суспільно-історичного розвитку здібностей і процесу розвитку індивіда є плідним використання понять «актуальні» і «потенційні» здібності. Стверджується, що співвідношення потенційних і актуальних родових здібностей є показником характеру наявних соціальних умов, які детермінують розвиток індивідуальних здібностей. Доводиться, що прогрес суспільства пов’язано з прогресом у розвитку його родових, сукупних здібностей, які реалізуючись у соціально-історичному типі особистості, виступають як деяка «норма» по відношенню до індивідуальних здібностей особистості.

Ключові слова: соціалізація особистості, індивідуальні здібності, родові здібності, соціально-історичний тип особистості, актуальні здібності, потенційні здібності, розпредметнення форм культури.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 136-143 (pdf)


УДК 159.943

Музика О.О.

Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ

Референтні стосунки у розвитку потребово-мотиваційної сфери студентів з ознаками музичної обдарованості

Мова статті: українська

Анотація: У статті аналізуються особливості референтних стосунків та їх роль у розвитку осіб з ознаками обдарованості. Описується характер впливу окремих референтних груп на формування специфічних потреб, визначальних у розвитку музичної обдарованості.

Ключові слова: референтність, референтні стосунки, музична обдарованість, музичні здібності, потребово-мотиваційна сфера особистості.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 144-155 (pdf)


УДК 159.923 + 159.928

Никончук Н.О.

Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир

Як навчити молодших школярів поціновувати досягнення один одного

Мова статті: українська

Анотація: Молодший шкільний вік є складним періодом формування особистості. Відбувається зміна соціальної ситуації розвитку та провідної діяльності. Діти претендують на поцінування в групі, де стандарти визнання ще не склалися. Єдиним засобом поцінування в учіннєвій діяльності є шкільна оцінка, а оцінювання здійснює переважно вчитель. У такій ситуації варто привносити стандарти визнання ззовні, збагачувати навчально-виховний процес ситуаціями оцінювання, цілеспрямовано навчати дітей поціновувати здобутки один одного.

Одним із засобів ознайомлення молодших школярів із нормами та правилами визнання та вироблення в учнів практичних навичок взаємного поцінування досягнень може слугувати усна народна творчість. В творах усної народної творчості (прислів’ях і приказках) пропонуються готові ціннісні конструкти, які компенсують низький рівень розвитку рефлексії і мислення дітей та брак особистого досвіду, допомагають уникнути зайвих помилок, виробити оптимальні стратегії діяльності та взаємодії з оточуючими.

Можливості цілеспрямованого навчання дітей поціновувати досягнення один одного вивчаються в межах програми ціннісної підтримки розвитку здібностей молодших школярів засобами усної народної творчості.

Виокремлено два напрямки ціннісної підтримки рефлексії визнання та запропоновано відповідні техніки роботи: ціннісна підтримка надання й отримання поцінування та ціннісна підтримка самооцінки (оцінювання власних досягнень). В межах згаданих технік прислів’я та приказки застосовуються з потрійною метою. Паремії використовуються як засоби для побудови ситуацій оцінювання («Не той друг, що медом маже, а той, що правду каже», «Про добру роботу добре й говорити», «Похвалити не вміємо, а погудити не сміємо»). Прислів’я і приказки слугують засобом поцінування досягнень («І коваль, і швець, і на дуді грець», «Працьовитий як бджілка», «Робить як мурашка»). Паремії також визначають загальні правила презентації власних досягнень та поцінування досягнень інших людей («Хвалися не словами, а ділами», «Не штука ганьбити, штука ліпше зробити», «Шануй людей, то й тебе пошанують»).

Ключові слова: молодший шкільний вік, здібності, поцінування, прислів’я та приказки, рефлексія, учіннєва діяльність, ціннісна підтримка.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 156-168 (pdf)


 

УДК 316.6:159.923

Петрунько O.В., Рафіков О.Р.

Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ

Соціальний оптимізм як психологічний механізм ціннісної взаємодії з референтним оточенням

Мова статті: українська

Анотація: Дану статтю присвячено соціальному оптимізму як ресурсному соціально-психологічному феномену, що містить потужний потенціал продуктивної взаємодії людини з референтним оточенням. Автори розглядають соціальний оптимізм як систему світоглядно-ціннісних уявлень про світ та психологічний механізм, що опосередковує взаємодію соціальних суб’єктів з референтним соціальним оточенням. Акцентовано увагу на соціальному і переважно ціннісно-оцінному характері уявлень людини про світ та доведено, що одною з форм організації цих уявлень в індивідуальній і масовій свідомості є імпліцитні моделі світу. Лише окремі елементи таких моделей усвідомлюються їх носіями, однак більшість із них залишаються неусвідомленими, прихованими, імпліцитними, а отже їх виявлення потребує спеціальних процедур актуалізації та реконструкції.

У зв’язку з цим спеціальна увагу приділяється актуалізації відповідних переконань і уявлень студентів світ і себе в ньому та реконструкції на їх основі моделі соціального оптимізму (власне, упорядкованої в певний спосіб системи уявлень). Методологічну основу цього становлять концепції когнітивної психології, відомі як «імпліцитні соціальні теорії», «теорії здорового глузду», «імпліцитні моделі світу». Методичну і технологічну основу становлять методи актуалізації та емпіричної реконструкції цих моделей, розроблені в традиціях експериментальної психосемантики.

Реконструйована авторами модель соціального оптимізму ґрунтується на шести смислових параметрах: особистісна сила, соціальна мобільність, позитивне мислення, висока самооцінка, відкритість і довіра до світу, стресостійкість та адаптивність. Ця модель може скласти основу соціально-психологічного тренінгу з формування в студентів соціального оптимізму як інструменту ефективного, заснованого на цінностях буття в світі, в т. ч. виявлення ознак квазі-оптимізму, заснованого на хибних цінностях.

Ключові слова: соціальні уявлення, переконання, імпліцитні моделі світу, соціальний оптимізм, цінності, референтне соціальне оточення.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 169-178 (pdf)


 

УДК 159.9.075

Портницька Н.Ф., Атаманська О.А.

Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир

Змістові складові потребових механізмів творчої активності обдарованих юнаків

Мова статті: українська

Анотація: У статті представлений аналіз структури потребової сфери юнаків, включених до творчої діяльності. Виявлено, що провідними потребами, що «утримують» студентів у полі творчості, є процесуальні, можливість отримання високих результатів, а також соціальні потреби у схваленні та визнанні. Описано «перехресні» потреби, що забезпечують специфіку розвитку творчої обдарованості юнаків. На основі аналізу динаміки домінуючих потреб здійснено спробу пояснення коливання інтенсивності творчої активності протягом часу навчання у ВНЗ.

Ключові слова: обдарованість, творчість, потреби, юнацький вік, фотобіографічний метод.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 179-186 (pdf)


 

УДК 159.923.2

Савченко О.В.

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Луцьк

Трансформація структури рефлексивної компетентності особистості в юнацькому віці

Мова статті: українська

Анотація: В статті аналізуються кількісні (за показниками ступеня організації) та якісні (за показниками висоти організації) зміни в характері організації рефлексивної компетентності особистості як цілісної інтегративної системи рефлексивних здібностей, що формуються та розвиваються в процесі набуття суб’єктом рефлексивного досвіду. За результатами порівняння двох груп (осіб раннього та зрілого юнацького віку) автор встановив, що впродовж розвитку рефлексивної компетентності в юнацькому віці не відбувається суттєвих змін у ступені та висоті її організації. Було доведено, що збільшується рівень сформованості оцінно-мотиваційного компонента рефлексивної компетентності за рахунок розвитку прогностичних здібностей та зростає рівень організації системи знань суб’єкта про специфіку рефлексії та форми рефлексивної активності.

Було продемонстровано, що процес розвитку більшості елементів системи має нерівномірний характер, що виражається в гетерогенності темпів зростання окремих складових системи рефлексивної компетентності. Високий рівень одних складових збігається з низькою продуктивністю функціонування інших, що породжує суперечливості усередині окремого компонента та всієї системи. Був визначений суперечливий характер функціонування елементів інформаційного компонента рефлексивної компетентності. Автор визначив тенденцію до зниження висоти організації системи рефлексивної компетентності в групі осіб зрілого юнацького віку. Таке спрощення внутрішньої структури рефлексивної компетентності знижує негативний вплив несформованих утворень вищого (особистісного) рівня на ефективність функціонування елементів когнітивного рівня. Стан порушення внутрішньої інтегрованості між окремими рівнями системи є необхідним періодом її розвитку, оскільки саме на даному етапі розвитку формуються підстави для якісних перетворень за рахунок збільшення кількісного рівня сформованості елементів та послаблення внутрішньої зв’язності елементів системи.

Ключові слова: рефлексивність, рефлексивні здібності, рефлексивний досвід, рефлексивна компетентність, ступінь організації, висота організації.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 187-200 (pdf)


 

УДК 159.923.2

Сердюк Л.З.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Психологічні основи мотивації професійного становлення особистості

Мова статті: українська

Анотація: У статті проаналізовано психологічні чинники професійного становлення особистості. Визначено особистісні основи професійного становлення особистості. Встановлено, що однією із умов успішного професійного становлення та розвитку особистості в професійній діяльності є самодетермінація, пов'язана із усвідомленою і адекватною мотивацією особистості, що створює її внутрішню готовність ставити і досягати цілей професійної діяльності, долати труднощі, самоудосконалюватися і самореалізовуватися.

Ключові слова: професійне становлення, професійний розвиток, самодетермінація, розвиток особистості, самодетермінація професійного розвитку.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 201-209 (pdf)


 

УДК 159.928.22

Соловей Я.Г.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Теоретико-методологічні підходи до розуміння сутності цінностей музично обдарованої особистості

Мова статті: українська

Анотація: В статті розкривається сутність цінностей музично обдарованої особистості. Визначенні основні функції цінностей, які впливають на життя та розвиток музичного дарування. Встановлено, що для музично обдарованої особистості цінною є саме музична діяльність, яка з досвідом має вплив на емоційну сферу особистості, на такий її елемент як переживання. Процес переживання не тільки є однією з операційних складових музичної діяльності, але й виражає сутність самої діяльності, музично-слухову. Доведено, що цінності та ціннісні орієнтації можуть розглядатися, як духовні потреби самої музично обдарованої особистості, коли деякі цінності “інтериоризовані” (перевтілені у внутрішній стан особистості) та виступають як бажання, інтереси.

Музична діяльність являє собою одну з вищих специфічних форм реалізації людських потреб у переживанні. Тісний зв’язок образу, переживання й вираження обумовлює не тільки випуклість музично-психологічних станів, але й тонку реактивність відносно прихованого змісту, виразності руху. Ця якість проявляється в здібності до психологічного перевтілення, тонкій керованості, координованості вокального, мовного, рухового апарату в акторів, музикантів, у творчій волі, специфічному музичному інтелекті.

Функція переживань полягає в тому, що вони сигналізують про особистісний зміст того, що відбувається, про психічне явище, що стало подією внутрішнього життя особистості.

Цінності музично обдарованої особистості, як фактор, який не тільки впливає на діяльність, але й має вплив на емоційну сферу особистості, на такий її елемент, як переживання.

Ключові слова: обдарована особистість, музична діяльність, розвиток, цінності, особистісні цінності, емоційне переживання, внутрішня потреба.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 210-217 (pdf)


 

УДК 159. 922.8:681.306

Тичина І.М., Байдюк А.П.

Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир

Психологічний аналіз цінностей сучасних підлітків у процесі ідентифікації з медійними героями

Мова статті: українська

Анотація: У статті описуються деякі особливості формування цінностей підлітків у процесі їх ідентифікації з медійними героями. Процес ідентифікації сучасних підлітків із значимими для них персонами трактується як прийняття певної системи цінностей, які стають регуляторами поведінки і особистісного розвитку. Виявлено, що у молодшому підлітковому віці об’єктами для ідентифікації можуть бути такі вигадані персонажі, як герої фільмів, мультфільмів, книг, комп’ютерних ігор та медійні образи реальних людей - акторів, музикантів, співаків, спортсменів, гумористів.

Показано, що найбільший репертуар референтних осіб для ідентифікації мають підлітки з середнім рівнем навчальної успішності. Ця група досліджуваних виявила значну варіативність цінностей, які цінуються в обраних героях. Підлітки з високим рівнем навчальної успішності переважно ідентифікують себе з невеликою кількістю медійних персонажів, головною рисою яких є розвинені розумові здібності. Підлітки з низьким рівнем навчальної успішності обирають для ідентифікації різні типи медійних персонажів, але виокремлюють при цьому типові, пов’язані з моральними якостями, характеристики.

Для досліджуваних, які тривалий час займаються у мистецьких чи спортивних гуртках, характерним є вибір референтних героїв, які володіють необхідними для досягнення успіху у відповідній діяльності знаннями, уміння та особистісними якостями.

Ключові слова: цінності, ціннісні орієнтації, процес ідентифікації, герої-симулякри, обдарованість, ознаки обдарованості.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 218-225 (pdf)


 

УДК 159.923

Чиханцова О.А.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Деякі аспекти вивчення проблеми життєстійкості особистості

Мова статті: українська

Анотація: У статті розглядається проблема життєстійкості, яка є однією з інтегральних характеристик особистості. Проаналізовано сучасні теоретичні підходи до визначення сутності поняття «життєстійкість». Розглянуто чинники, що сприяють формуванню життєстійкості особистості.

Визначено, що життєстійкість може бути чинником економічної, оптимальної самореалізації та психологічної якості життя особистості та являється ключовою особистісною перемінною, яка опосередковує вплив стресогенних факторів на соматичне і душевне здоровʼя, а також на успішність діяльності.

Ключові слова: життєстійкість, компоненти життєстійкості, адаптаційний механізм особистості.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 226-233 (pdf)


УДК [378: 159.9 -051]:316.752

Шестопалова О.П.

Криворізький державний педагогічний університет, Кривий Ріг

Проблема аксіологізації підготовки психологів при викладанні курсів консультування та психокорекції

Мова статті: українська

Анотація: В статті проаналізована динаміка становлення та особливості ієрархії цінностей професійної діяльності у майбутніх психологів. Емпірично виявлено особливості мотиваційних установок та виокремлено «ядро» аксіологічного потенціалу професійної ідентичності майбутніх психологів. Проведено теоретичну демаркацію варіантів викривлення професійної самосвідомості у вигляді «комплексу спасіння» та маніпулятивно-споживацьким ставленням до суб’єктів професійної діяльності. Набула подальшого розвитку ідея аксіогенезу професійного життя психологів як варіант особистісно-орієнтованої практики. Запропонована програма корекційно-розвивальної роботи за методом логоаналіза викладанні курсів консультування та психокорекції.

Ключові слова: аксіологізація, «ядро» аксіологічного потенціалу, професійна самосвідомість психолога, логоаналіз.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 234-243 (pdf)


УДК 159.923

Яблонська Т.М.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Розвиток ідентичності обдарованих дітей у сім’ї

Мова статті: українська

Анотація: У статті висвітлюється проблема розвитку ідентичності обдарованої дитини в системі сімейних взаємин. Розглядаючи зрілість або незрілість ідентичності як одну з основних її ознак, вважаємо, що ядро зрілої, досягнутої ідентичністю складають усвідомлене, позитивне Я, сформовані на основі індивідуального досвіду цінності особистості. Особливості сімейних взаємин у ракурсі їх впливу на розвиток ідентичності опитуваних характеризуються параметрами згуртованості й адаптації та особливостями сімейного виховання (позитивний інтерес, директивність, ворожість, автономність, непослідовність). На основі емпіричного дослідження здійснено порівняння змісту і структури ідентичності обдарованих дітей та представників контрольної групи, а також особливостей сімейних взаємин цих груп дітей. Встановлено, що обдаровані діти відзначаються вищим рівнем розвитку ідентичності, що виявляється зокрема у більш складній її структурі і змісті, вищому статусі, когнітивно складному і диференційованому образі Я, усвідомлених смисло-життєвих орієнтаціях. Художньо обдаровані дівчата і хлопці демонструють високий самоінтерес, саморозуміння, поєднані з нижчою самовпевненістю, інтернальним локусом контролю. При цьому встановлено, що у сім’ях обдарованих дітей складаються більш сприятливі умови для розвитку ідентичності, що виявляються у збалансованих сімейних взаєминах (оптимальні згуртованість та адаптація) та особливостях сімейного виховання (високий позитивний інтерес, відсутність директивності й ворожості стосовно дитини).

Ключові слова: ідентичність, розвиток ідентичності, обдаровані діти, збалансованість сім’ї, виховні практики батьків.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 244-252 (pdf)


 

УДК 159.922

Яворська-Вєтрова І.В.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Динаміка становлення ситуативної рефлексії на межі молодшого шкільного та підліткового віку

Мова статті: українська

Анотація: Висвітлено проблему рефлексії як одного з психологічних механізмів становлення особистісної ефективності школяра. Рефлексія розглядається інтегративною психічною реальністю, що визначає самозміну і саморозвиток особистості через механізм особистісно-смислового переосмислення змістів власної свідомості. З’ясовано, що виокремлюється три види особистісної рефлексії: ситуативна, ретроспективна і перспективна. Встановлено, що особистісна ефективність школярів прямо залежить від розвитку в них навичок самоаналізу в актуальній ситуації: що конструктивніше формуються в учнів такі складові ситуативної рефлексії, як аналіз і осмислення своєї діяльності, обдумування поведінки та коригування її відповідно до ситуації, самоконтроль, то більш ефективними та успішними вони стають. Показано, що ситуативна рефлексія, що забезпечує розвиток навичок самоаналізу в актуальній діяльності, розгорнутість процесів обдумування ситуації, прийняття рішення, має в учнів 3–6-х класів середній рівень розвитку і тенденцію до його підвищення з віком, особливо у високоефективних школярів. Водночас на межі переходу від молодшого шкільного до підліткового віку виявлено нестабільність показників цього виду рефлексії. Констатовано, що у перехідний період, що супроводжується процесами адаптації, розвиток схильності до аналізу перебігу діяльності, співвіднесення своїх дій із ситуацією і коригування їх відповідно до змінюваних внутрішніх і зовнішніх умов та власних станів, тобто розвиток ситуативної рефлексії, є механізмом становлення особистісної ефективності учнів на цьому етапі онтогенезу.

Ключові слова: рефлексія, ситуативна рефлексія, особистість, особистісна ефективність, рівні ситуативної рефлексії, молодший шкільний вік, підлітковий вік.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 253-261 (pdf)


 

УДК 159.928:616.89-008

Гончарук О.В.

Територіальне медичне об’єднання «Психіатрія», Київ

Розвиток творчих здібностей як спосіб психосоціальної реабілітації осіб з психічними розладами

Мова статті: українська

Анотація: Проблема психосоціальної реабілітації осіб, хворих на психічні розлади, завжди була і залишається актуальною, оскільки зазвичай хворі проводять у межах лікарні не більше 10% свого часу, решту вони живуть в суспільстві. Задля успішного соціального функціонування потрібно віднайти прийнятні способи і заняття, які б дозволили людям жити повноцінним життям, займатися професійною діяльністю, зменшити прояви стигматизації і самостигматизації. В сучасних соціально-економічних умовах в Україні не завжди є можливості для забезпечення працевлаштування людей, що потребують спеціальних умов праці, особливо у випадках отримання інвалідності. Через це постає питання пошуку інших шляхів самореалізації особистості. Одним із таких способів можуть бути заняття творчістю, що дасть змогу вирішувати кілька завдань: проблему самозайнятості, зменшення симптоматики хвороби, сприяння гармонійному розвитку особистості, підвищенню впевненості у собі, формуванню позитивної самооцінки, налагодженню комунікативного процесу з іншими людьми, зменшенню почуття самотності та виключення із суспільного життя. Творчий процес розглядається лише у контексті процесу діяльності, а феномен творчості є тісно пов’язаним із розвитком творчих здібностей і розкриттям нереалізованих талантів. Розвиток творчих здібностей можна розглядати в контексті теорії діяльності, це динамічне поняття, яке може існувати лише у своєму розвитку. Заняття творчими видами діяльності можуть бути прагненням до самоактуалізації, зміни життєвих цінностей та пошуку сенсу життя. Завдання реабілітації полягає у пошуку і опорі на здорові складові особистості, що дало б змогу забезпечити активне функціонування людини в суспільстві з врахуванням симптоматики захворювання. В більшості випадків пацієнти відкривають хист до певних видів творчості під час занять арт-терапією. Отримані нові навички можуть сприяти успішному оволодінню новою професією і подальшому працевлаштуванню у творчих сферах діяльності, що може вирішити проблему самозайнятості і професійної перекваліфікації людей з особливими потребами, розкриттю їхнього творчого потенціалу. В багатьох країнах, в тому числі і в Україні, є поширеними виставки творів художнього мистецтва, виконаних людьми з психічними розладами. Творчість може служити певною «мовою», за допомогою якої можна зрозуміти внутрішній світ осіб з психічними розладами.

Ключові слова: творчі здібності, розвиток, психосоціальна реабілітація, психічні розлади.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 262-271 (pdf)


 

 

УДК 159.99

Загурська Е.В.

Київська театральна школа-студія, Київ

Д.М. Овсянико-Куликовський як один із фундаторів психології обдарованості

Мова статті: українська

Анотація: У статті зроблено спробу проаналізувати психологічні засади та концепції Д. М. Овсянико-Куликовського – літературознавця, літературного критика, мемуариста, психолінгвіста, дослідника психології художньої творчості та обдарованості. Окреслено шляхи подальшого дослідження психологічного спадку вченого, які полягають у переосмисленні критики психологічних поглядів Д.М. Овсянико-Куликовського, дешифровці психологічних понять вченого з позиції досягнень сучасної науки; дослідженні концепції обдарованості в контексті особистісного підходу, яким керувався Д.М. Овсянико-Куликовський; визначення національно-культурної приналежності Д.М. Овсянико-Куликовського як українського вченого-енциклопедиста.

Ключові слова: психологія обдарованості, психологічний метод, підсвідомість, особистісний аспект обдарованості, концепція геніальності, «економія думки».

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 272-279 (pdf)


УДК 159. 928

Мельник М.О.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Ціннісна взаємодія з соціальним середовищем як чинник становлення обдарованої особистості

Мова статті: українська

Анотація: У статті представлено результати теоретичного аналізу проблеми ціннісної взаємодії особистості з соціальним середовищем як фактора та детермінанти становлення обдарованої особистості. Зокрема, розглянуто вплив системи ціннісних пріоритетів макро- та мікросередовища, ціннісних характеристик типу освітнього середовища та стилю сімейного виховання на особливості прояву та розвитку обдарованості. Представлено результати емпіричного дослідження особливостей досвіду соціальної взаємодії в сімейному середовищі старшокласників ідентифікованих як обдаровані. Окреслено перспективи дослідження проблеми ціннісної детермінації становлення обдарованої особистості на етапі ранньої юності.

Ключові слова: обдарованість, інтелектуальна обдарованість, становлення обдарованої особистості, цінності, особистісні цінності, соціальне середовище.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 280-289 (pdf)


УДК 159.9.07

Нечаєва О.С.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Ціннісні аспекти пізнавальної діяльності молодших школярів з ознаками обдарованості

Мова статті: українська.

Анотація: У статті розглядаються особливості пізнавальної діяльності та її значення для формування ціннісно-смислової сфери інтелектуально обдарованої особистості на початковому етапі шкільного навчання. На основі аналізу літературних джерел і досвіду практичної роботи зроблено припущення про те, що формування і розвиток ціннісно-смислової сфери учнів з ознаками інтелектуальної обдарованості в значній мірі визначаються очікуваннями референтних дорослих, які здійснюють психологічний супровід дітей в молодшому шкільному віці. Наводяться дані про методи дослідження соціальних настанов батьків і вчителів, які стосуються творчого самовираження даної категорії учнів, сталих мотиваційних тенденцій і досягнень в інтелектуальній сфері, що характеризують досліджуваний віковий період.

Ключові слова: обдарована особистість, інтелектуальна обдарованість, пізнавальна діяльність, пізнавальна потреба, ціннісно-смислова сфера, ціннісне ставлення, інтеріоризація цінностей, соціальні настанови, мотивація.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 290-298 (pdf)


 

УДК 159.928.22 – 053.6 (049.2)

Процик Л.С.

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ

Розвиток конструктивних механізмів психологічного захисту інтелектуально обдарованих підлітків

Мова статті: українська

Анотація: В статті висвітлено особливості виокремлених груп інтелектуально обдарованих підлітків з вираженою, прихованою формою обдарованості та звичайні. Доведено, що механізми психологічного захисту, які використовують інтелектуально обдаровані підлітки (заміщення, компенсація, витіснення) є більш конструктивними у порівнянні із механізмами, які застосовують звичайні підлітки (заперечення, регресія). Доведено, що механізми психологічного захисту мають допомогти особистості зберегти душевну рівновагу. Здійснено детальну характеристику особливостей корекційно-розвивальної роботи з інтелектуально обдарованими підлітками. Наведено фактори, які потрібно враховувати в процесі корекційної роботи. Проаналізована ефективність та результативність проведення корекційно-розвивальної програми з підлітками з прихованою формою обдарованості. Доведено, що за допомогою низки прийомів підліток може змінити, скорегувати свою ієрархію цінностей, упорядкувати поведінку відповідно до зміненої шкали, спробувати створити інше уявлення про себе, свій новий образ. З’ясовано, що особливістю корекційного впливу на розвиток конструктивних механізмів психологічного захисту інтелектуально обдарованих підлітків є в першу чергу акцент на тих конструктивних МПЗ, що вже наявні в особистості та їх розвиток. Щодо деструктивних механізмів, то в процесі формування конструктивних та розвитку інтелектуальної обдарованості підлітка частота їх використання зменшується.

Ключові слова: підліток, інтелектуальна обдарованість, інтелектуальні здібності, механізми психологічного захисту, копінг-стартегії, корекційно-розвивальна робота.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 299-306 (pdf)


 

УДК 159.92

Чекрижова М.М.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ

Особистісні якості у структурі самооцінки професійних здібностей майбутніх лікарів

Мова статті: українська

Анотація: У статті представлено результати емпіричного дослідження самооцінки особистісних якостей майбутніх лікарів у структурі їх професійних здібностей. Виявлено динаміку особистісно-професійних якостей студентів залежно від року навчання. Визначено перелік найбільш стабільних особистісних якостей у структурі професійних здібностей майбутніх лікарів. Вивчено особливості самооцінки особистісних якостей за показниками диференційованості та рівня оцінки їх розвитку залежно від навчальної успішності студентів, статі та курсу навчання. Виявлено, що диференційованість та рівень оцінки якостей у структурі професійних здібностей студентів-майбутніх лікарів пов’язаний з їх навчальною успішністю та курсом навчання.

Ключові слова: самооцінка, особистісні якості, професійні здібності, студенти-майбутні лікарі, професійне становлення.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 307-317 (pdf)


УДК 159.923.2

Чигирин Т.О.

Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ

Система цінностей як чинник самопрезентації майбутніх психологів

Мова статті: українська

Анотація: У статті представлено результати емпіричного дослідження системи цінностей як чинника самопрезентації майбутніх психологів. Порівнюються середньостатистичні показники системи цінностей у групах досліджуваних майбутніх психологів з ефективною, достатнім рівнем ефективності і неефективною самопрезентацією. Було діагностовано, що у групі досліджуваних з ефективною самопрезентацією найвищий середньостатистичний ранг мають: термінальна цінність – «здоров’я», інструментальна – «чесність». У групі з достатнім рівнем ефективності самопрезентації найвищий середньостатистичний ранг мають: термінальна цінність – «здоров’я», інструментальна – «життєрадісність». У досліджуваних з неефективною самопрезентацією констатовано, що найвищий середньостатистичний ранг мають: термінальна цінність – «активне діяльне життя», інструментальна – «вихованість». Таким чином, у досліджуваних групах з різним рівнем ефективності самопрезентації середньостатистичні ранги цінностей відрізняються.

Ключові слова: ефективність, ефективна самопрезентація,цінність, система цінностей, неефективна самопрезентація, самопрезентація з достатнім рівнем ефективності.

Aktual_probl_psihol 2016, 6(12): 318-326 (pdf)