Актуальні проблеми психології, Том 12, Випуск 25 – 2019

АНОТАЦІЇ ТА ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

 Зміст випуску



 

УДК159.9

Моляко В. О.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Футурологічна методологія Г.С. Костюка у дослідженнях розумової діяльності (І)

Мова сатті: Українська

Анотація: На сучасному етапі здійснення психологічних досліджень як у широкому, так само й у більш вузькому діапазонах, відшукуючи нові перспективні підходи, ми неодмінно звертаємось до вже здійснених розробок і, в першу чергу, звичайно, до тих, які видаються більш адекватними з точки зору наукових задумів та гіпотез. Продовжуючи багаторічні дослідження проблем творчості та мислення, ми з особливою увагою маємо підстави знов і знов звертатись зокрема до праць видатного вітчизняного фахівця – Г. С. Костюка, який, з нашої точки зору, є й досі неперевершеним піонером у розробці деяких конкретних складових сфери розумової діяльності, на що ми й будемо звертати увагу в даному й подальших викладах. Тут ми для початку підкреслимо, що в нинішньому досить насиченому потоці розробок когнітивної сфери різного рівня й конкретного спрямування нам видається обґрунтованим звернути спеціальну увагу на цілісне функціонування психіки у вимірах саме розумової діяльності, яка вбирає в себе, так би мовити, процеси мислення, перцепції в першу чергу (звичайна річ, ані пам'ять, ані увага, а тим більш емоційно-почуттєві та вольові, мовні складові не залишаються осторонь, але ми, як це прийнято, більшою мірою залишаємо їх дещо осторонь для звичайної зручності аналізу).

Ключові слова: мислення, розумова діяльність, розуміння, концепції когнітивної діяльності.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25):6-15 (pdf)


УДК 159.9

Березова Л. В.

Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ

 

Психологічний аналіз стратегій розв’язування студентами конструктивно-технічних задач

Мова сатті: Українська

Анотація: В статті представлено результати теоретико-емпіричного дослідження процесу конструктивно-технічної творчості, в основу якого покладена концепція стратегіальної організації та регуляції творчих процесів В. О. Моляко. Визначено та проаналізовано три рівні трансформації стратегій розв‘язування творчих задач залежно від переважаючого прояву стратегій аналогізування, комбінування та реконструювання: алгоритмічний, умовно творчий, творчий. Виявлено, що при розв‘язуванні конструкторських задач переважаючі мисленнєві дії за аналогією, усупереч аналогії чи комбінаторні формуються та функціонують упродовж кожного етапу процесу розв‘язування. Вони можуть трансформуватися в переважаючі мисленнєві тенденції, якщо будуть виявлятися на кожному з етапів. Трансформація переважаючих мисленнєвих тенденцій аналогізування, реконструювання й комбінування в мисленнєві стратегії завершується настанням суб‘єктивної впевненості в їх достовірності.

Ключові слова: творча діяльність; конструкторське мислення; конструктивно-технічна задача; мисленнєві стратегії аналогізування, комбінування, реконструювання.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25): 16-25 (pdf)


УДК 159.955

Біла І. М.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Психолого-педагогічні засади технологічного підходу до розвитку творчого мислення особистості

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті розглядається технологічний підхід до розвитку творчого мислення особистості. Він передбачає особистісно-орієнтоване навчання, яке визначає зміщення акценту з інформаційно-гностичного підходу на розвивальний та діяльнісний, в основі якого формування особистості, здатної до активної творчої діяльності, розв‘язування задач, творчого, критичного мислення. Технологія розвитку творчого мислення, яка передбачає керівництво процесом навчання, організацію та мотивацію пізнавальної діяльності учнів і контроль цієї діяльності, включає педагогічне цілевизначення, змістовні, інформаційно-предметні і процесуальні аспекти, спрямовані на засвоєння знань, набуття умінь та формування особистісних якостей суб‘єкта, його компетентностей і діагностику якості освітнього процесу. Ефективним розвивальним та діагностичним інструментарієм визначення якісної оцінки творчої мисленнєвої діяльності на всіх етапах онтогенезу є евристичні, проблемні, дослідницькі творчі задачі. Результатом впровадження в освітній процес технології розвитку творчого мислення є формування творчої особистості – суб‘єкта діяльності, який виявляє розвинені творчі здібності, творчу мотивацію, творчі вміння, що забезпечують йому здатність породжувати якісно нові ідеї та цінності, а також сприяють саморозвитку та прогресу суспільства.

Ключові слова: технологічний підхід, освітній процес, творче мислення, технологія розвитку творчого мислення, творча задача.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25): 26-35 (pdf)


УДК159.92

Боровицька О. М.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Принцип зворотного зв’язку в процесі творчої взаємодії

Мова сатті: Українська

Анотація: Здійснюватиметься методологічний пошук одного з потенційних шляхів дослідження процесу творчої взаємодії. Такий процес бачиться водночас складним і значущим для розуміння природи творчості, тому й потребуватиме саме інтегрованої участі загальнонаукових принципів та методів дослідження. Пропонується принцип зворотного зв‘язку як їхнє методологічне доповнення. Творча взаємодія розглядатиметься як цілісна система диспозицій, домінуючий рівень активності котрої утворюватимуть ціннісні орієнтації її учасників. Творчу взаємодію вважатимемо так званою проекцією актуалізованих переживань учасників, передумовами активації котрих слугуватимуть їхні детерміновані цінності. Інтердисциплінарне значення запропонованої проблематики обумовило звернення до затребуваного спеціального наукового знання, що інтегруватиме кібернетико-синергетичний підхід до її дослідження, й насамперед, у зв‘язку з конкретним його призначенням – з‘ясуванням ролі принципу зворотного зв‘язку в процесі творчої взаємодії.

 

Ключові слова: творча взаємодія, принцип зворотного зв‘язку, кібернетико-синергетичний підхід, диспозиція, фрейм.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25): 35-47 (pdf)


УДК159.922

Ваганова Н. А.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Розуміння в структурі мисленнєвих процесів

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті представлено результати дослідження психологічних особливостей розуміння в структурі мисленнєвих процесів у дітей старшого дошкільного віку. Орієнтуючись на психологічні дослідження проблеми розуміння, акцентовано увагу на тих моментах, що стосуються розуміння як мисленнєвого процесу, а також як результату цього процесу, враховуючи такі важливі характеристики розуміння як його направленість, мотиваційна основа; як опосередкований процес, щопов‘язаний з новими судженнями, поняттями, оцінками, тими чиіншими рішеннями суб‘єкта.

 

Ключові слова: розуміння, мислення, нова інформація, старший дошкільний вік.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25): 48-55 (pdf)


УДК 159.954 – 043.86:[929:001]

Виноградова В. Є.

Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, Київ

Методологічні проблеми дослідження творчих здібностей у вітчизняній та зарубіжній психологічній науці

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті розкриваються теоретичні та методологічні проблеми дослідження творчих здібностей. Розглядаються питання створення теорії творчості, а також концепції розвитку творчих здібностей. Аналізується внесок вітчизняних та зарубіжних науковців щодо формування творчих здібностей та їх унікальні концептуальні особливості в даному понятті в психологічній науці. Системоутворюючим чинником у проблемі розвитку здібностей виступає особистість. Пошук особистістю власної цілісності може виступати фактором спроможності робити наукові відкриття. Потреба розвитку особистості може призводити до розвитку суспільства, шляхом споживання нових творів, теорій (ноосфера), винаходів.

 

Ключові слова: творчість, творчі здібності, теорія творчості, креативність, талант, розвиток, цілісність, особистість.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25): 55-64 (pdf)


УДК 159.9.072.432

Гуд Г. О.

Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського, Бар

Рівнева диференціація прояву тривожності у молодших школярів: емпіричний аспект дослідження

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті подано результати емпіричного дослідження тривожності молодших школярів, проведеного за допомогою застосування комплексу психодіагностичних методик. Проаналізовано особливості емоційної сфери учнів початкової школи; розкрито динаміку розвитку тривожності, як особистісної властивості. Вказано на особливості тривожності як форми прояву емоційного неблагополуччя, а саме: занепокоєння щодо навчання та спілкування з однолітками, очікування поганого ставлення зі сторони вчителів, батьків, однокласників, фрустрація потреби успіху. Емпірично засвідчено, що загальна шкільна тривожність у молодших школярів, які навчаються за традиційною системою освіти, переважно представлена високим рівнем. Виявлено, що школа, як соціальний інститут виступає стресогеним чинником та спричинює тривожність.

 

Ключові слова: молодший шкільний вік, діти, тривожність, особливості тривожності, шкільний стрес, агресія, фрустрація.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25): 64-75 (pdf)


УДК 159.9

Гудінова І. Л.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Креативний конспект як результат глибокого та повного розуміння навчального тексту

Мова сатті: Українська

Анотація: Аргументується точка зору, що однією з сучасних тенденцій в психологічній науці повинно стати поглиблення інтересу до глибинного смислосприйняття тексту за допомогою вибірковості та варіативності мислення, а також множинності та багатогранності сприйняття оточуючого. В такому разі, навчальний текст стає суб‘єктом соціального впливу, що формує та структурує соціальні та пізнавальні практики людини, тобто, створю нескінчений смисловий простір. Тому актуалізується проблема готовності студентів до самоосвітнього читання яке досягається за умови сформованості читацької діяльності в повному об‘ємі: орієнтування в течіях інформації, організація та планування читання, сформованості основних когнітивних операцій та прийомів діалогічної взаємодії з текстом, вміння оцінювати прочитане та застосовувати в буденному. Тобто, смисли засвоєних текстів повинні слугувати ціллю, стимулом і засобом для подальшого сприйняття нової інформації. Раціональне читання дозволяє в короткі строки з найменшими зусиллями сприйняти та засвоїти максимум інформації в відповідності до цілі. При цьому, смисл тексту стає одиницею дії\взаємодії комунікації і пізнання.

 

Ключові слова: когнітивні операції, структурування, переструктурування, смисл, читання.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25): 76-83 (pdf)


УДК 159.9

Гулько Ю. А.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Особливості розумової діяльності дошкільників в ситуаціях інформаційної невизначеності

Мова сатті: Українська

Анотація: В статті викладено особливості розумового реагування дітей четвертого року життя на новий предмет, який несе для дитини багато нової інформації, що не вкладається в її систему знань. Виділено чотири рівні розумової діяльності. Перший рівень – рівень примітивних предметних орієнтувальних дій, та привнесення в свою діяльність зразків - предметно-практичних аналогів дій, що відомі дитині. Другий рівень – поява експериментальних дій з новим предметом завдяки чому дитина створює нові смислові орієнтири по яким розуміє новий предмет і одночасно будує свою подальшу діяльність із ним. В пам‘яті більш актуалізуються не предметні дії, а образні аналоги, що надає діяльності дитини не лише ознак експериментування, а й ознак ігрової (уявної) діяльності. Третій рівень – дитина виконує експериментальні і ігрові дії, а створюючи завдяки цьому свої нові суб‘єктивні смислові орієнтири дитина стає здатною частково сприймати орієнтири, що пропонує їй дорослий. Мовленнєва діяльність дитини більшою частиною пов‘язана із дослідженням предмета. Орієнтири, які дитина виділила не пов‘язані між собою. Для четвертого рівня розумової діяльності характерним є ускладнене перетікання експериментальних дій в ігрові в рамках однієї задачі, яку дитина сама собі поставила. Завдяки цьому ускладнюється вся діяльність дитини і смислові конструкти, які вона створює. Смислові орієнтири виділені дитиною частково пов‘язані між собою.

 

Ключові слова: орієнтувальна діяльність, експериментування, ігрова діяльність, аналогізування як наслідування, смислові орієнтири.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25): 84-93 (pdf)


УДК 159.922

Данилевич Л. А.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Умань

Проблема розвитку творчого потенціалу в студентському віці

Мова сатті: Українська

Анотація: Стаття присвячена питанням розвитку творчих здібностей студентів. Подано результати дослідження розвитку творчості студентів в період навчання засобом психотренінгу. Психотренінг тлумачиться як активний усвідомлений процес, що являє собою освіту у сфері мислення та є важливим підходом у навчанні творчості. Особливості психотренінгу творчості полягає у своєрідному навчанні через безпосереднє «проживання» та усвідомлення досвіду, який забезпечується теоретичними поясненнями процесів, які протікають в організмі завдяки різним прийомам саморегуляції. Одним з основних завдань сучасної психологічної науки у розвитку творчої особистості в студентському віці є не лише розробка методів діагностики творчих (креативних) якостей, а й сприяння проявам творчого потенціалу в єдності головних сторін – створення творчого середовища, де особистість включається в процес створення нового і отримує навчики досягнення творчих результатів, а також включення в організацію навчальної та позанавчальної діяльності творчих психотренінгів, що сприятиме саморозвитку та самореалізації студентів.

 

Ключові слова: творчий потенціал, студентський вік, креативні якості, психотренінг, саморозвиток, саморегуляція.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25): 93-102 (pdf)


УДК 59.922.7-053.5

Девіс Л. А.

Донбаський державний педагогічний університет, Слов'янськ

Особливості розвитку самосвідомості та взаємодії дітей з дорослими у різних умовах виховання

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті проаналізована проблема розвитку самосвідомості та взаємодії особистості дітей, що зростають у різних умова виховання. У працях вітчизняних і зарубіжних психологів підкреслюється провідна роль в психічному розвитку дитини її повноцінних і ефективних зв'язків з соціальним оточення. Вирішення завдань ефективного розвитку самосвідомості особистості вимагає активного дослідження головних факторів та специфіки і умов формування складових самосвідомості молодших школярів, що виховуються поза родиною. У ході наукового пошуку було визначено теоретичні підвалини цієї проблеми. Також було досліджено психолого-педагогічні умови розвитку самосвідомості молодших школярів у різних умовах виховання. Викладений у статті матеріал дозволяє побачити, яким чином у процесі формування основних складових компонентів самосвідомості формуються нові рівні та якості самосвідомості особистості, яка розвивається у різних умовах виховання.

 

Ключові слова: структурні компоненти самосвідомості, психічна деривація, взаємодія, психокорекція та розвиток особистості.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25): 102-109 (pdf)


УДК 159.9

Діхтяренко С. Ю.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Умань

До проблеми кoмунiкaтивнoї кoмпeтeнтнocтi студентів-психологів

Мова сатті: Українська

Анотація: Стаття присвячена вивченню проблеми комунікативної компетентності студентів-психологів. Розглянуто актуальність вирішення проблеми комунікативної компетентності в освітньому середовищі закладу вищої освіти, проаналізовано результати дослідження, проведеного серед студентівпсихологів. Логіка констатуючого експерименту полягала в тому, щоб виявити студентів, які мають найбільш низькі показники рівня сформованості комунікативної компетентності, потім провести з ними групові та індивідуальні бесіди про важливість ефективного спілкування в професійній діяльності психолога і запропонувати пройти навчання із застосуванням комплексу психологічних технологій, розроблених в ході моделювання процесів формування професійної комунікативної компетентності. У цьому зв‘язку більш глибокого та детального вивчення потребує питання обґрунтування психологічних умов та загальної технології формування комунікативної компетентності фахівця будь-якої сфери діяльності.

 

Ключові слова: комунікативна компетентність, комунікативні здібності, комунікативні вміння, товариськість.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25): 110-119 (pdf)


УДК 159.9

Кириченко В. В.

Житомирський державний університет імені І. Франка, Житомир

Стратегіальна організація особистісного світосприйняття

Мова сатті: Українська

Анотація: В статті представлено теоретико-методологічний аналіз проблеми дослідження особистісного світосприйняття в умовах інформаційного суспільства. Визначено основні стратегії особистісного світосприйняття та розроблено принципову схему конструювання опитувальника дослідження особистісного світосприйняття в умовах примусової ідентифікації. Проаналізовано місце та значення творчості як адаптивного механізму пристосування особистості до соціального середовища.

 

Ключові слова: пізнання світу, інформаційне суспільство, поетичне світосприйняття, стратегія особистісного світосприйняття.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25): 119-127 (pdf)


УДК 316.47.37.018.32

Кормишев М. В.

Донбаський державний педагогічний університет, Слов‘янськ

Проблема розвитку співпраці з однолітками в умовах депривації сімейної взаємодії

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті досліджується проблема співпраці з однолітками в умовах депривації сімейної взаємодії. Експериментальні дослідження психологів показують, що у вихованців закладів інтернатного типу спостерігаються значні відхилення в розвитку особистості та системі стосунків до світу і до інших людей. Таким чином, у вихованців школи – інтернату не формується прагнення до ділової співпраці з людьми, а також, в спілкуванні не проявляється пізнавальна активність та домінує прагнення до примітивних індивідуальних контактів, а це, у свою чергу, не сприяє засвоєнню дитиною культурних досягнень людства і повноцінної орієнтації у навколишньому світі. У статті подано наукове обґрунтування положення про те, що характер взаємодії та співпраці дитини з дорослими зумовлює особливості розвитку особистості, ставлення до себе та до інших людей.

 

Ключові слова: психічна депривація, взаємини, спілкування, співпраця з однолітками.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25): 127-134 (pdf)


УДК 7.012:114

Костюченко О. В.

Київський національний університет культури і мистецтв, Київ

Творчі аспекти репрезентації проектних образів у дизайн-середовищі

Мова сатті: Українська

Анотація: Мета роботи полягає у розкритті творчих аспектів репрезентації багатомірних і багатофункціональних проектних образів в актуальному дизайн-середовищі як системи структуризації дизайн-продуктів. Методологія дослідження заснована на системному підході, зокрема на таких теоретичних методах, як аналіз, синтез, систематизація, що надало змоги з‘ясувати понятійне поле проблеми формування дизайн-середовища на творчій основі. Наукова новизна роботи полягає: 1) у з‘ясуванні творчих аспектів й інтегративних компонентів, прямих і опосередкованих чинників репрезентації образів у дизайн-продуктах, які структуровані у дизайн-середовищі; 2) у розширенні й поглибленні уявлення про творчі властивості відображення образів як одного з механізмів дизайну у формуванні дизайн-середовища; 3) у визначенні змісту поняття «репрезентація проектного образу» у дизайні; 4) у встановленні зв'язку між творчими детермінантами сприймання, особливостями образотворення та системою виразних універсально-конструктивних засобів дизайну. Доведено, що на формування актуального дизайн-простору засобами структурування дизайн-продуктів впливає багатомірність і багатофункціональність репрезентованих проектних образів, які з'являються у ході активного здобуття й обробки інформації, є специфічним сплавом внутрішнього відображення дійсності та попереднього досвіду сприймання подібних об‘єктів і взаємодії з ними.

 

Ключові слова: образ, проектний образ, репрезентація образу, сприймання, творчі аспекти репрезентації, дизайн, дизайнпродукт, дизайн-середовище.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25): 135-146 (pdf)


УДК 159. 9

Латиш Н. М.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Теоретичні аспекти вивчення творчого мислення молодших школярів

Мова сатті: Українська

Анотація: В рамках процесуального підходу до творчості, коли мислення розглядається як творчий процес, на відміну від інших психічних процесів, дослідники дійшли висновку, що для процесу розв'язування творчої задачі головним є не стільки знаходження розв'язку, скільки самостійне формулювання проблеми, задачі. Визнано, що центральною ланкою творчості є дивергентне, нешаблонне мислення, здатне виходити за межі стандарту, спрямоване на пошук і знаходить декілька варіантів рішення проблеми, намагається по-новому «поглянути» на вже давно відоме. Розвиток пізнавальних психічних процесів в молодшому шкільному віці характеризується тим, вони стають більш самостійними видами психічної діяльності, які мають свою мету, мотив та способи виконання: запам‘ятовування – в діяльність цілеспрямованого, довільного заучування; сприймання – в діяльність спостереження, мислення – в діяльність розмірковування і т. ін.

Ключові слова: творче мислення, творча задача, етапи розв‘язування задачі, обдарованість, молодший шкільний вік.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25): 146-155 (pdf)


УДК 159.92

Мазяр О. В.

Житомирський державний університет імені І. Франка, Житомир

Патологічна стратегія: субособистісний підхід

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті описується феномен патологічної стратегії, встановлено окремі властивості, показано її процесуальну специфіку у таких циклах діяльності як розуміння вихідної інформації, формування задуму, виникнення здогадок і попереднє рішення задачі. Патологічна стратегія діяльності, як і решта конструктивних стратегій, інтерпретуються з позиції субособистісного підходу, представленого авторською структурою особистості та уявленням про її динаміку. Охарактеризовано шлях формування патологічної субособистості, яка продукує відповідну стратегію діяльності. Її специфічне функціонування показано на прикладі особистісної проблеми Родіона Раскольнікова.

 

Ключові слова: стратегія, субособистість, особистісна проблема, рефлексія, імітація, досвід.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25): 155-163 (pdf)


УДК 159.922

Максьом К. В.

Чернігівський національний технологічний університет, Чернігів

Соціально-психологічні особливості розвитку емоційного інтелекту в підлітковому та юнацькому віці

Мова сатті: Українська

Анотація: В статті розглянуто основні концептуальні підходи до визначення емоційного інтелекту як соціально-психологічного феномену в роботах зарубіжних і вітчизняних науковців. Викладено результати емпіричного дослідження соціально-психологічних особливостей розвитку емоційного інтелекту у молоді. Проаналізовано особливості розвитку когнітивного, афективного і конативного компонентів емоційного інтелекту в підлітковому та юнацькому віці, визначено вікові особливості формування даних конструктів.

 

Ключові слова: емоційний інтелект, підлітковий вік, юнацький вік, емоційна обізнаність, емпатія, управління емоціями, самомотивація, розпізнавання емоцій.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25): 164-171 (pdf)


УДК 159.9.078

Мирошниченко С. О.

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ

Специфіка використання професійного мислення практичними психологами у складних життєвих ситуаціях

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті проаналізовано поняття професійного мислення практичного психолога, як інструменті прийняття рішень у складних життєвих ситуаціях. Також перераховані характеристики особистості практичних психологів, які приймають участь у практичній реалізації професійного мислення в умовах суб‘єктивно актуальних життєвих ситуаціях. Розглянуті особливості суб‘єктивного світосприйняття актуальної дійсності, за допомогою яких отримані дані з актуальних схем поведінки у складних життєвих ситуаціях. Подані результати дослідження особливостей компонентів професійного мислення практичних психологів в залежності від їх особистісного світосприйняття.

 

Ключові слова: професійне мислення, складна життєва ситуація, важка життєва ситуація, світосприйняття, особистість, саморегуляція, рефлексивність, прийняття рішень, творчість.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25): 171-182 (pdf)


УДК [159.955+159.956]

Мойсеєнко Л. А.1, Витвицька О. М.2, Кулініч Г. М.3

1Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Івано-Франківськ

2Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Івано-Франківськ

3Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Івано-Франківськ

Стратегія реконструювання як мисленнєвий механізм розуміння творчих математичних задач

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті розглядаються питання стосовно психологічної сутності дії мисленнєвої стратегії реконструювання як механізму розуміння творчої математичної задачі. За результатами досліджень математичного мислення, констатовано його творчий характер та означено підхід до його вивчення через аналіз переважаючих мисленнєвих дій у процесі розв‘язання творчих математичних задач. Встановлено, що реконструюючі дії епізодично зустрічаються впродовж усього процесу розв‘язування математичних задач студентами та проведено аналіз реконструювання впродовж процесу розуміння математичних задач. З‘ясовано, що у деяких випадках мисленнєві дії реконструювання набувають стану мисленнєвої тенденцій і можуть мати місце впродовж усього процесу розуміння творчої математичної задачі, перетворюючись у мисленнєву стратегію реконструювання за умови настання суб‘єктивної впевненості у якості отриманого результату.

 

Ключові слова: творче математичне мислення, розуміння, реконструювання, мисленнєва тенденція, мисленнєва стратегія.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25): 182-192 (pdf)


УДК 159.922.27 – 316.87

Москаленко В. В.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Особливості конативного компоненту образу «економічно успішної людини» студентської молоді

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті проаналізовано результати дослідження особливостей змістових характеристик конативного компоненту образу «економічно успішної людини», який відображаючи соціально-економічну ситуацію, виконує функцію стимулювання економічної активності суб‘єкта. На основі емпіричного аналізу таких параметрів успішності як спрямованість на успіх, очікування від здобуття успіху, самооцінка економічної успішності, уподобання щодо дії з грошима визначено рівень змістового наповнення конативного компоненту образу «економічно успішної людини» у студентів. Результати аналізу отриманих емпіричних даних показали , що параметри економічної успішності, які представлено через очікування студентів від здобуття економічного успіху, мають достатньо високий рівень виявлення. Параметри економічної успішності, що представлено результатами аналізу дій з грошима, засвідчили низький рівень його змістового наповнення, що свідчить про непідприємницьке ставлення студентів до грошей.

 

Ключові слова: соціальний образ, економічні цінності, економічний успіх, студентська молодь, успішна людина, очікування від здобуття успіху, самооцінка економічної успішності, дія з грошима.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25): 193-202 (pdf)


УДК 159.942

Москаленко В. В.1, Максьом К. В.2

1Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

2Чернігівський національний технологічний університет, Чернігів

Емоційний інтелект: характеристика феномену та його структурні складові

Мова сатті: Українська

Анотація: В статті представлено теоретичний аналіз сутності феномену емоційного інтелекту та його структурних складових, описано теоретичну модель емоційного інтелекту особистості. Модель емоційного інтелекту особистості представлено як єдність когнітивного, афективного та конативного її компонентів. Представлено характеристику цих структурних компонентів. Когнітивна складова характеризується як здатність людини визначати свої емоції за фізичним станом, почуттями і думками а також здатність визначати емоції інших людей через їх мову, звуки, зовнішній вигляд і поведінку, через твори мистецтва. Афективна складова емоційного інтелекту виявляється у фасилітації мислення, у спрямуванні уваги на важливу інформацію, у спрямованості на зміну настрою, пов‘язаного із рушійною силою перетворюючих стратегій поведінки людини. Конативний компонент представлено феноменами управління емоціями та їх рефлексивної регуляції, які відбуваються у сфері розвитку відносин з іншими людьми. Цей компонент представлено також здібністю здійснення самоконтролю особистості у володінні емоціями, контролем емоційної експресивності.

Ключові слова: інтелект, емоції, емоційний інтелект, структурні складові емоційного інтелекту, когнітивний компонент, афективний компонент, конативний компонент, структурно-функціональна модель.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25): 203-211 (pdf)


УДК 159.922

Мусіяка Н. І.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Макрогенеза ставлення до навчальних предметів молодших школярів як особистісної детермінанти навчальних досягнень учнів

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті представлено результати лонгітюдного експериментального дослідження ставлення до навчальних предметів школярів початкової та основної школи. Отримані результати свідчать про наявність макрогенетичних тенденцій, що репрезентують особистісну детермінацію навчальних досягнень учнів в онтогенетичному вимірі. Встановлено домінування у високоуспішних школярів позитивного емоційного ставлення до навчальних предметів на різних етапах онтогенезу. Ця тенденція має стійко стабільний характер у школярів з високим рівнем навчальних досягнень незалежно від етапу онтогенезу. Паралельно зі зниженням рівня навчальних досягнень зафіксовано зростання індиферентного та негативного ставлення до навчальних предметів, найвищий ступінь вираження яких ‒ у школярів з низьким рівнем навчальних досягнень. Встановлена диференціація емоційного ставлення до навчальних предметів вказує на статистично значущий зв'язок між ставленням до навчальних предметів та рівнем навчальних досягнень як у молодшому шкільному віці, так і в підлітковому віці.

 

Ключові слова: макрогенеза, навчальні досягнення, особистісна детермінанта, результативність учіння, ставлення до навчальних предметів, ставлення до учіння.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25): 211-220 (pdf)


УДК 159.923:[316.752]:378.011.3-052

Невмержицький В. М.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Психологічні виміри ціннісних орієнтацій суб'єктів освітнього простору

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті представлено результати аналізу проблеми психологічних вимірів ціннісних орієнтацій суб‘єктів освітнього простору. Розглянуто феномени патріотизму та ціннісного вибору українського суспільства. Емпіричним шляхом було вивчено ставлення досліджуваних до образу патріота і нормативної моделі патріотичного поведінки, для чого було використано метод семантичного диференціалу. Встановлено зв‘язок даного феномену з набором особистісних рис і моральними якостями людини. Показано, що європейські цінності визнаються досліджуваними як гідний приклад для наслідування та є необхідною умовою нормального функціонування суспільства.

 

Ключові слова: ціннісні орієнтації, патріотизм, семантичний диференціал, об‘єкти оцінювання, європейські цінності.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25): 221-231 (pdf)


УДК 159.9:378

Подшивайлов Ф. М.1, Подшивайлова Л. І.2

1Інститут обдарованої дитини НАПН України, Київ

2Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ

Особливості мотиваційної сфери особистості студентів-психологів (за результатами емпіричного дослідження)

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті викладені результати комплексного дослідження мотиваційної сфери особистості сучасного студента-психолога. Методологічним базисом емпіричного дослідження виступила авторська модель, яка виходить з центрального положення мотиваційної сфери в структурі особистості. Мотиваційна сфера особистості розглядається як центр простору особистості, де перетинаються всі особистісні властивості, що визначають характер мотиваційних процесів, і який задає спрямованість, забезпечує стійкість, стабільність та цілісність особистості. Емпіричними показниками для дослідження були: емоційна спрямованість; адаптивність, особистісна тривожність, перфекціонізм; навчальна мотивація; локалізація контролю, мотивація досягнення (прагнення до успіху, страх невдач), ціннісні орієнтації та деякі інші. При цьому, перераховані показники не є вичерпними, вони швидше є прикладами того різноманіття психологічних явищ, які характеризують і визначають мотиваційну сферу особистості, впливають на її прояви.

 

Ключові слова: мотиваційна сфера особистості, модель мотиваційної сфери особистості, адаптивність, перфекціонізм, тривожність, ціннісні орієнтації, мотивація досягнення, локус контролю.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25): 231-242 (pdf)


УДК 925 : 159.924-18 (562)

Примачок Л. Л.

Національний університет водного господарства та природокористування, Рівне

Обґрунтування професійного становлення особистості в сучасних психологічних дослідженнях

Мова сатті: Українська

Анотація: В статті описано основні теоретичні положення раціогуманістичної психології з огляду на професійне становлення майбутнього фахівця. Обґрунтовано процес професійного становлення особистості як акмезорієнтованого процесу, пов‘язаного зі смисловим становленням багатовимірного світу людини. Зазначено, що раціогуманістична психологія надає неабиякі можливості для вивчення професійного становлення, виходячи із категорії цілісності, яка виявляється себе в смислах і цінностях. Також наголошено, що раціогуманістична психологія дозволяє обґрунтувати категорію професійного становлення як процес кардинальної перебудови особистості, що припускає активне якісне перетворення свого внутрішнього світу, призводить до принципово нового устрою і способу життєдіяльності, являє собою відкриту саморегульовану цілісну систему, яка забезпечує саморозвиток особистості, продуктивність самоздійснення тощо.

 

Ключові слова: професійне становлення, раціогуманістична психологія, акмезорієнтований процес, багатовимірний світ людини, професійна картина світу, професійне мислення, саморозвиток особистості.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25): 243-254 (pdf)


УДК 159.922.1-055.2:618.39

Савельєва Ю. С.

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Полтава

Психологічна адаптація жінки в екстремальній ситуації, зумовленій передчасним народженням дитини

Мова сатті: Українська

Анотація: Дослідження в галузі вивчення материнства підкреслюють, що материнство як психосоціальний феномен розглядають з таких основних позицій – як забезпечення умов для розвитку дитини і як кардинальні зміни особистісної сфери жінки. Психологія зосереджує свою увагу на вивченні психологічних чинників, які можуть слугувати факторами адаптації та дезадаптації жінки у психотравмуючих ситуаціях. Особливий інтерес становить питання про вплив передчасного народження дитини на психоемоційний стан жінки. Статтю присвячено проблемі дослідження психоемоційного стану жінок, які народили передчасно. Викладено результати дослідження особливостей рівня тривожності жінок в ситуації передчасного народження дитини. Описані рекомендації щодо організації психологічної допомоги жінкам передчасно народжених дітей, які передбачають роботу з суб‘єктивним сприйняттям ситуації, у тому числі розширення поглядів щодо даної ситуації, та корекцію неефективних у конкретних умовах адаптаційних механізмів (психологічних захистів).

 

Ключові слова: екстремальна ситуація, передчасні пологи, передчасно народжена дитина, адаптація жінки в ситуації передчасного народження дитини.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25): 254-260 (pdf)


УДК 159. 9

Симоненко С. М.

Південноукраїнський нaціональний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, Одеса

Індивідуально-психологічний вимір особистості як суб’єкта творчої діяльності

Мова сатті: Українська

Анотація: Дослідження присвячено вивченню індивідуально-психологічних властивостей як детермінант творчої діяльності у представників творчих професій. Проведено теоретико-методологічний аналіз різних підходів до вивчення індивідуально-психологічних особливостей та творчих здібностей у зарубіжній та вітчизняній науці. В емпіричному дослідженні встановлено взаємозв'язки індивідуально-психологічних властивостей та структурних компонентів творчих здібностей у суб'єктів діяльності. Виділено та описано психологічні типи індивідуально - психологічних властивостей: емоційно-стійкий екстраверт, емоційно-збудливий екстраверт, емоційно-лабільний екстраверт, емоційно-збудливий інтроверт, емоційно-інертний інтроверт. Вивчено взаємозв'язки виділених психологічних типів з процесуальними та змістовими характеристиками творчих здібностей. Розкрито особливості впливу індивідуально - психологічних властивостей на рішення творчих задач (зокрема, екстраверсії - інтроверсії ), і виявлено, що дані властивості визначають ряд особливостей рішення творчих задач, зокрема, колористичні стратегії створення візуального образу, їх зміст та смислове навантаження.

 

Ключові слова: індивідуально-психологічні властивості, індивідуально-типологічні властивості, індивідуально-особистісні властивості, творчі здібності, процесуальні та змістові компоненти творчих здібностей, творча діяльність, творча задача, колористичні стратегії, візуальний образ.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25): 260-272 (pdf)


УДК 159. 9

Третяк Т. М.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Творче мислення в процесі розв’язування задач

Мова сатті: Українська

Анотація: Розглядається специфіка структурно-функціонального аналізу інформації в процесі розв'язування творчої задачі. Аналізується науковий доробок Г. С. Костюка стосовно мисленнєвої діяльності особистості. Зокрема, акцентується увагаа на його позиції щодо розуміння людиною умови задачі, трансформації початкових умов задачі в шукані, педагогічного керівництва розвитком розумових здібностей учнів, його переконання стосовно того, яких вимог слід дотримуватись при розробці засобів активізації розуміння і засвоєння школярами нових знань, формування певних розумових умінь, розвитку творчого мисленнєвого інструментарію. Доводиться, що основу мислення, спрямованого на розв'язування задачі, складає знаходження об‘єктивних співвідношень між заданим і шуканим у процесі неперервної взаємодії суб‘єкта з об‘єктом. З цих позицій дається визначення творчої задачі, творчого мислення, аналізуються етапи процесу розв'язування творчої задачі. Подаються методичні рекомендації щодо розвитку творчого мислення старшокласників засобами КАРУСу: прогностично-необхідна інформація містить матеріал про: поняття творчості в широкому і вузькому розумінні; структуру процесу розв'язування творчої задачі; блок занятий на развитие: здатності учнів помічати позитивні і негативні властивості об‘єктів, знаходити приховані властивості предметів; на розвиток творчого мислення старшокласників у процесі розв'язування евристичних задач.

 

Ключові слова: задача, творче мислення, розуміння умови задачі, аналогізування, комбінування, реконструювання.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25): 272-281 (pdf)


УДК 159.9

Шепельова М. В.

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ

Вплив особистісних характеристик на художні орієнтації студентів у сприйманні творів живопису

Мова сатті: Українська

Анотація: У статті за результатами емпіричного дослідження виявлено тенденції прояву художніх орієнтацій, особистісних характеристик та емпатії у студентів. На основі розрахунку факторних навантажень виявлено, що системоутворювальним фактором художніх орієнтацій студентів у сприйманні живопису є орієнтація на емоційне навантаження твору. Другим за значимістю є творчий підхід художника, смислове навантаження твору та техніка зображення мають найменше значення серед проявів художніх орієнтацій у сприйманні творів живопису. Із застосуванням методу множинного лінійного регресійного аналізу встановлено, що на орієнтацію студентів на емоційне навантаження у сприйманні творів живопису позитивно впливають такі показники: раціональний канал емпатії, ідентифікація в емпатії, загальна активність, совісність, схильність до ризику, жіночність, інтуїтивний канал емпатії, установки, що сприяють або перешкоджають емпатії. Негативний вплив мають такі показники: розгальмованість, емоційний канал емпатії, проникаюча здатність в емпатії, сором‘язливість.

 

Ключові слова: художність, художні орієнтації у сприйманні творів живопису, особистісні характеристики, емпатія, студенти.

Actual_probl_psihol 2019, 12(25): 281-296 (pdf)