Актуальні проблеми психології, Том 12, Випуск 23 – 2017
АНОТАЦІЇ ТА ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ
УДК 159.9
Моляко В. О.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
Мова статті: українська
Анотація: В статті викладені положення робочої концепції стратегічного та тактичного подолання кризових науково-освітніх проблем, розглядаються найбільш пріоритетні напрямки в розвитку сучасної науки, освіти та культури з врахуванням конкретних соціально-економічних умов, морального стану населення та психологічної готовності до суттєвого подолання негативних викликів сьогодення. Показано, що основною суттєвою проблемою постає проблема психологічної неготовності окремих людей, колективів та й суспільства в цілому до швидких змін, до творчої діяльності в нових ускладнених умовах, до раціональних дій. Викладено основні цілі, що стоять перед наукою. Головна з них – підтримувати такий рівень розвитку науки, який би дозволяв з випередженням передбачати й вирішувати завдання розвитку країни, суспільства, людей в умовах науково-технічного прогресу та всього, що з ним пов’язане. Принципово важливим аспектом запропонованої програми є те, що вона націлена на розвиток творчості на всіх вікових рівнях, в усіх галузях. Обґрунтована необхідність у спеціальному інституті проблем творчості, інноваційної діяльності – по розробці наднових технологій розумової діяльності, розв’язанню нестандартних проблем, мистецтву подолання криз та ін. Вищим учбовим закладам пропонується працювати над проектуванням нових професій у сферах інженерії, біології, медицини, міжособистісних відносин, мистецтва терапії та ряду інших. Основним наголосом є спрямування діяльності на формування творчих стратегій та тактик, розвиток творчого конструкторського мислення, що передбачається розробленою системою діагностики творчого потенціалу та творчого тренінгу КАРУС. Широке залучення системи КАРУС в учбово-виховну роботу шкіл, ВНЗ гарантовано сприятиме формуванню високого рівня психологічної готовності особистості до творчої діяльності у всіх її різновидах.
Ключові слова: основні проблеми сучасності, психологічна готовність, система КАРУС.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23):6-13 (pdf)
УДК 159.9
Алексеева Т. С.1, Моляко В. А. 2
1 Клінічна лікарня «Феофанія», Київ;
2Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
Мова статті: російська
Анотація: В статті описано медико-психологічне дослідження особливостей виникнення і розвитку психологічних механізмів посттравматичного стресу і проаналізовано психологічні компоненти в роботі з пацієнтами, віднесених до розряду кризових особистостей, що пережили ті або інші негативні впливи, які призводять до порушення їх життєдіяльності. Представлені типи реагування на травматичний стрес, зокрема запропонована класифікація реагування на чорнобильську атомну катастрофу, в якій було виокремлено шість основних типів реагування людей з урахуванням поєднання суб’єктивних і об’єктивних факторів травмуючого впливу. Автори розглядають у статті загальні особливості динамічної паніки, причини виникнення і механізми її розвитку, а також описують основні типи паніки та їх деструктивні наслідки, пов’язані з психічними деформаціями, фізичними і вираженими психологічними травмами, втратою працездатності, нервовими захворюваннями, зривами, інвалідністю.
Ключові слова: медико-психологічне дослідження, ЧАК, посттравматичний стрес, паніка, типи реагування, психологічна допомога, кризова особистість, робота з пацієнтами.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 14-22 (pdf)
УДК 159.9
Бедлінський О. І.
Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка, Суми
Мова статті: українська
Анотація: Спираючись на особливості поетичного відображення світу, у статті подано спробу дослідження свідомості, як процесу взаємодії психічного і мовленнєво-рефлекторного відображень. Рідна мова розглядається як відображення свідомості народу. Поява слова пояснюється через проблиски свідомості зафіксовані в уявленнях з’єднаних зі словом, як результат дії орієнтувального рефлексу. Слово розглядається як орган відображення. У процесі поетичної творчості письменник доторкується до свідомості народу. Аналіз, що здійснює поет, спирається на власне несвідоме, яке є свідомістю народу, збуджує проблиски свідомості тисяч попередніх поколінь, зафіксовані у словах рідної мови, у зв’язках між нейронами, які не тотожні нейронним зв’язкам образів сприймання. Регуляція свідомості здійснюється психічними і мовленнєво-рефлекторними відображеннями, кожен з яких окремо може бути доступним свідомості лише як окремі здогадки, а разом можуть цілеспрямовано регулювати потоки психічних відображень відповідно до вимог активної спрямованої діяльності, забезпечують можливість усвідомлення буття. Механізмом регуляції є утримання у сфері свідомості одного з потоків (психічного чи мовленнєво-рефлекторного) за рахунок мінливості іншого, за постійного уподібнення сталого і змінного.
Ключові слова: відображення, здогадка, образ, свідомість, уподібнення.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 23-33 (pdf)
УДК 159.955:387.147
Березова Л. В.
Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ
Мова статті: українська
Анотація: В статті подано методи й методику емпіричного дослідження, описано трансформацію процесу розв’язування студентами конструктивно-технічних задач. Зокрема, визначено та проаналізовано три рівні трансформації стратегій розв’язування творчих задач залежно від переважаючого прояву стратегій аналогізування, комбінування та реконструювання: алгоритмічний, умовно творчий, творчий. В ускладнених умовах розв’язування конструкторських задач (обмеження й самообмеження часу розв’язування, швидкісне ескізування, неповна умова задачі, не сформульоване завдання задачі, перевантажена умова задачі) мисленнєві дії за аналогією, усупереч аналогії чи комбінаторні, функціонуючи впродовж усіх етапів процесу, не завжди одразу перетворюються в переважаючі мисленнєві дії кожного з них, а, отже, не трансформуються в переважаючі мисленнєві тенденції, що призводить до зменшення кількості сформованих мисленнєвих стратегій. За деяких ускладнених умов мисленнєві стратегії переважають на етапі формування задуму, тоді як на етапі розуміння умови завдання вони мають епізодичний характер.
Ключові слова: творча діяльність; конструкторське мислення; конструктивно-технічна задача; мисленнєві стратегії аналогізування, комбінування, реконструювання; трансформація стратегії; ускладнені умови.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 33-41 (pdf)
УДК159.92
Боровицька О. М.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
Мова статті: українська
Анотація: Вихідною засадою наших міркувань є розуміння психології творчості як епістемологічної. Центральною її проблемою бачиться проблема конструювання нового, з допомогою структурно-функціональної участі праобразу. Праобраз вважатимемо одним із ключових понять епістемологічної психології творчості і розглядатимемо як вихідну структуровану форму досвіду, у широкому його розумінні.
Ключові слова: the epistemological psychology of creativity, pre-image, experience, mental image, constructivism, enactivism, creative process, unconscious.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 41-52 (pdf)
УДК159.922
Ваганова Н. А.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
Мова статті: українська
Анотація: У статті аналізуються прояви уяви в процесах сприймання дошкільниками відносно складних об’єктів. Відомо, що види сприймання умовно поділяються на дві групи: прості та складні. До першої групи входять сприймання властивостей предметів (форми, кольору, величини), сприймання цілісних предметів, простору, часу, руху, в сприйманні яких активну участь беруть відчуття. До другої групи відносяться складні об’єкти, складні за змістом образи, а саме: ілюстрації, тексти, природа, музика, відношення людей, у сприйманні яких беруть участь мислення, пам’ять, уява. Для кожного виду сприймання існують набір перцептивних дій і еталонів, які дитина засвоює в образах і вербальній формі, спираючись на свій попередній досвід. Поступово розвиток процесу сприймання у дітей удосконалюється, збагачується новими перцептивними діями, еталонами, словниковим запасом, комплексною організацією пізнавальної діяльності, узгодженістю з іншими психічними процесами. У даній статті розглядається синергійний характер проявів уяви в процесах сприймання і аналізується певна частина таких синергійних проявів, а саме: коли новий образ об’єкту домінує і мало актуалізує образи уяви; коли образи уяви виходять на перший план і витісняють якоюсь мірою образи нових об’єктів; коли йдеться про досягнення динамічного балансу між образами уяви і образами сприймання. Авторський підхід ґрунтується на положеннях про включення уяви у психічні процеси сприймання нової інформації, про провідну роль творчого аналізу і інтерпретації та актуалізацію оперативної уяви, яка в першу чергу ґрунтується на наявних образах, що є у досвіді дитини; тобто йдеться про синергію відносно автономних процесів сприймання, проявів пам’яті (установка) та уяви, що актуалізується в залежності від міри новизни нового об’єкту. Ці процеси можуть бути описані в парадигмі трансформації образів при розв’язанні нових задач, коли йдеться про перехід від праобразів до образів-орієнтирів та провідних образів (В. О. Моляко).
Ключові слова: синергія, уява, сприймання, складні об’єкти сприймання, нова інформація, старший дошкільний вік.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 52-60 (pdf)
УДК 159.9
Гулько Ю. А.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
Мова статті: українська
Анотація: К концу 21 века психология творческой деятельности перестала рассматриваться только как раздел общей психологии и стала приобретать общий теоретико-методологический статус, главными постулатами которого есть положения о творческой природе психики человека. К настоящему времени сложилась достаточно четко оформленная методологическая база, позволяющая осмысливать познавательные процессы человека с точки зрения стратегиальной природы творческой деятельности. Наблюдение за детьми в процессе конструирования целостного объекта из стимульных материалов поданных в виде «фигур и фона» дало возможность выделить узловые регуляционные механизмы перцептивно-мыслительной стратегии, которые: функционируют одновременно, обеспечивают динамику создания целостного смыслового и предметного конструкта и так же являются показателями функционирования стратегии. Перцептивно-мыслительная стратегия возникает с момента принятия ребенком внешней задачи. В задаче выделяются знакомые данные и происходит трансформация условия (задания) по аналогии известному образцу. В процессе принятия задачи зарождается и развивается замысел как основная идея конструирования. По мере развития замысла изменяется понимание ребенком условия поставленной задачи. Переход стратеги на болем сложный уровень функционирования осуществляется за счет игровых и экспериментальных действий ребенка со стимульным материалом.
Ключові слова: творческие перцепции, трансформация условия задачи, трансформация замысла, аналогизирование, наглядные и образные аналоги.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 60-70 (pdf)
Данилюк І. В. 1, Гресько В. В. 2
1Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ
2Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ
Мова статті: українська
Анотація: Етнічна толерантність – важливий фактор соціального розвитку України, який сприяє зміцненню державності, політичного ладу, національної єдності, гармонізує життєдіяльність суспільства. Процес інтеграції України неминуче супроводжується труднощами у спілкуванні громадян, які є представниками інших національно-культурних спільнот. Саме тому фактор толерантності у взаєминах стає важливим критерієм здійснення інтеграційного процесу України. Етнічна толерантність українського суспільства сприятиме зміцненню державності, національній єдності та гармонізації суспільства. Важливим завданням постає сприяти етнопсихологічній компетентності та сформувати у свідомості кожного громадянина установку на етнічну толерантність. У статті розкривається поняття етнічної толерантності, її сутність та основні структурні компоненти. Охарактеризовуються основні особливості та специфіка її прояву. Проведене емпіричне дослідження, яке визначає прояв етнічної толерантності української молоді, особливості прояву структурних компонентів етнічної толерантності та їхній взаємозв’язок. Також був виявлений взаємозв’язок етнічної толерантності з рівнем розвитку етнічної ідентичності особистості. У статті поставлена проблема зміцнення української ідентичності на основі формування етнічної толерантності.
Ключові слова: етнічна толерантність, етнічна ідентичність, етнічні упередження, етнічні стереотипи, українська молодь.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 70-80 (pdf)
УДК 316.47.37.018.32
Девіс Л. А.
Донбаський державний педагогічний університет, Слов’янськ
Мова статті: українська
Анотація: У статті досліджується проблема співпраці вихованців школи-інтернату з однолітками. Експериментальні дослідження психологів показують, що у дітей спостерігаються значні відхилення в розвитку особистості і в системі стосунків до світу та інших людей. Таким чином, у вихованців загальноосвітньої школи-інтернату не формується прагнення до ділової співпраці з людьми, а також, в спілкуванні не проявляється пізнавальна активність та домінує прагнення до примітивних індивідуальних контактів, а це, у свою чергу, не сприяє засвоєнню дитиною культурних досягнень людства і повноцінної орієнтації у навколишньому світі.
Ключові слова: психічна депривація, взаємини, спілкування, співпраця, вихованці школи-інтернату.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 80-88 (pdf)
УДК 159.922
Дригус М.Т.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
Концептуальні парадигми самоефективності особистості
Анотація: У статті здійснено аналіз концептуальної парадигми самоефективності А. Бандури. З’ясовано джерела самоефективності у контексті реципрокного детермінізму теорії соціального научіння. Зазначено, що концепт «власної ефективності» розглянуто в оцінковій проекції. Акцентовано важливість для розуміння самоефективності розмежування таких спектрів, як «очікування ефективності» і «очікування результату» у континуумі «особистість – поведінка – результат». Розкрита концептуальна парадигма Г. С. Костюка щодо проблеми становлення ефективної особистості. Зроблено висновок, що учений вперше самобутньо ініціював у педагогічній та віковій психології (як у вітчизняній, так і зарубіжній) проблему особистісної ефективності у системному вимірі. Окреслено перспективи наукових розвідок проблеми самоефективності у контексті концепції психологічної безпеки творчої особистості, створеної В.О. Моляко.
Ключові слова: особистість, розвиток, саморозвиток, ефективність, особистісна ефективність, самоефективність, саморух, психічний розвиток, внутрішні умови, середовище, детермінація.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 88-97 (pdf)
УДК 159.9:351.74
Клименко І. В.
Національна поліція України, Київ
Взаємозв’язки життєстійкості та складових самоорганізації діяльності курсантів – майбутніх правоохоронців у контексті програми психологічного супроводу
Анотація: У статті представлені результати дослідження взаємозв'язків життєстійкості і складових самоорганізації діяльності курсантів - майбутніх правоохоронців у контексті програми психологічного супроводу. У дослідженні було встановлено, що у курсантів, які навчаються в контексті програми психологічного супроводу окремі компоненти самоорганізації діяльності актуалізують всі складові життєстійкості курсантів і її загальний рівень. У групі курсантів, які навчаються в рамках звичайної програми самоорганізація діяльності актуалізує окремі компоненти їх життєстійкості.
Ключові слова: залученість, життєстійкість, контроль, курсанти, прийняття ризику, психологічний супровід, самоорганізація діяльності.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 97-105 (pdf)
УДК 159.922.63:128
Коваленко-Кобилянська І. Г.
Мова статті: українська
Анотація: Мета статті – акцентувати увагу на можливості розвитку творчих здібностей людини упродовж всього періоду онтогенезу, включаючи його завершальний період – геронтогенез. За результатами дослідження можна стверджувати, що в пізньому віці можлива як актуалізація деградованих творчих здібностей людини, так і розвиток задатків, які не були реалізовані нею у попередні періоди онтогенезу. У статті відзначено позитивний вплив розвитку творчої діяльності на загальний інтелектуальний розвиток, оптимізацію психологічного здоров’я старої і старіючої людини й опосередковане поліпшення міжособистісних відносин з її соціокультурним оточенням.
Ключові слова: геронтогенез, інтелект, інтелектуальний розвиток, творчість, психологічне здоров’я.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 105-112 (pdf)
УДК 159.92
Костюченко О. В.
Київський національний університет культури і мистецтв, Київ
Мова статті: українська
Анотація: У статті проаналізовано зміст понять «дизайн», «дизайн в індустрії краси та моди» як творчої проектно-художньої діяльності, процесу і результату художньо-технічного проектування фешн-продуктів, що зорієнтовано на досягнення найповнішої відповідності створюваних фешн-об'єктів і середовища загалом утилітарним й естетичним потребам споживачів, а також суттєве підвищення конкурентоспроможності фешн-продукції. Означено місце і роль творчого та адаптивного потенціалів перцепції у дизайні як цілісного та інтегрального процесу технологічного і художнього освоєння об'єктивної складної та багатогранної дійсності, адаптування до мінливих умов, зокрема у сфері краси та моди, а також розкриття власного потенціалу, світосприймання, світогляду, смаків, дизайнерської позиції у продуктах дизайнерської діяльності. Особливу увагу сфокусовано на тому, що у художньо-творчому процесі дизайну творче світосприймання та художнє сприймання є основою творчого комбінування ідей, образів, творчої імпровізації, коли автоматично відбувається фіксація нового в об’єкті; бачення цілого та деталей, зовнішньої форми та внутрішньої суті речей, відомого у невідомому, невідомого у відомому, одиничного та всезагального в одному об’єкті. Зазначено, що творче й естетичне сприймання дизайнера, повноцінне відтворення особливостей сприйманого світу у дизайні сприятиме залученню дизайнера до творчої діяльності та навпаки у творчо-пізнавальної діяльності виникатиме нове сприйняття предметного і соціального світу, і навпаки у творчо-пізнавальній діяльності виникає нове сприймання оточення.
Ключові слова: дизайн, дизайнер, індустрія краси та моди, творчий потенціал, перцепція, творче сприймання, естетичне сприймання.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 112-120 (pdf)
УДК 159. 954: 82
Кривопишина О. А.
Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, Львів
Мова статті: українська
Анотація: У статті подано результати емпіричного дослідження психологічних особливостей розвитку соціального інтелекту творчої особистості юнацького віку; наголошено на актуальності вивчення соціального інтелекту як необхідної умови життєдіяльності та життєтворчості особистості в сучасних особливих умовах; розглянуто основні етапи дослідження проблеми розвитку соціального інтелекту; уточнено та поглиблено сутність та зміст поняття соціальний інтелект; з’ясовано наявність взаємозв’язку емоційного та соціального інтелекту; за результатами відсоткового та кореляційного аналізу доведено: творчим особистостям юнацького віку притаманний високий рівень розвитку особистісної креативності, високий рівень розвитку комунікативних та організаторських схильностей, низький та дуже низький рівень соціальної фрустрації, розвинені здібності до емпатії, що є свідченням розвитку структурних складових соціального інтелекту.
Ключові слова: соціальний інтелект, емоційний інтелект, творча особистість, особистісна креативність, емпатія, соціальна фрустрація, комунікативні та організаторські схильності.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 120-128 (pdf)
УДК 159. 954
Латиш Н. М.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
Мова статті: українська
Анотація: В статті аналізуються прояви перцептивно-мисленнєвих стратегій творчого конструювання в графічній діяльності молодших школярів. Дослідження здійснено в рамках концепції творчого сприймання В. О. Моляко, де творче сприймання розуміється саме як процес (та його результат), конструювання суб’єктивно нового образу, який в більш чи менш значній мірі видозмінює, своєрідно модифікує предмети та явища об’єктивної реальності. Конструювання графічної інформації розглядається як процес розв’язування творчих задач, де стимульним матеріалом є геометричні фігури та графічні зображення однієї та різної кількості крапок. Показано, що функціонування перцептивно-мисленнєвих стратегій творчого конструювання в графічній діяльності молодших школярів відбувається через трансформацію зорових образів, починаючи від праобразу до образу-рішення; процес пошуку організовується і реалізовується стратегією (аналогізування, комбінування, реконструювання).
Ключові слова: творче сприймання; молодший шкільний вік; конструювання; графічна інформація; творча задача; стратегіальні тенденції.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 128-136 (pdf)
УДК 159.9:331.101.3
Лещенко О. В.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
Мова статті: українська
Анотація: У статті проаналізовано особливості дослідження когнітивно-операційного компоненту психологічної готовності до професійної діяльності помічника машиніста та машиніста локомотива. Вказано результати проведення методик дослідження когнітивно-операційного компоненту у двох групах. На основі отриманих результатів виокремлено рівні сформованості компоненту (низький, середній, високий) та їх критерії. Описано особливості застосування творчого тренінгу системи КАРУС для формування когнітивно-операційного компоненту. Представлено результати застосування системи КАРУС для формування когнітивно-операційного компоненту у помічників машиніста та машиністів.
Ключові слова: готовність до професійної діяльності, структура психологічної готовності до професійної діяльності, когнітивно-операційний компонент, помічник машиніста, машиніст локомотива, тренінг, КАРУС.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 137-148 (pdf)
159.923:616.89-008.441.3
Литвинчук Л. М.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
Мова статті: українська
Анотація: У статті розкриваються основні методи та принципи побудови програми психологічної реабілітації осіб, залежних від опіоїдів. В статті зазначається, що побудова системи психологічної реабілітації осіб із залежністю від опіоїдів проводилась автором статті у відповідності до мети та завдань дослідження відповідно до отримання даних та базуючись на даних літератури щодо психологічної реабілітації. На підставі проведеного комплексного дослідження, в основу якого входило визначити когнітивні, емоційні, поведінкові патерни досліджуваних, проаналізувати структурні особливості, рівень мотивації, інтелекту, емоційного розвитку, врахувати також тяжкість порушень, спектр і тривалість хронічного захворювання, тип відношення до хвороби були сформовані принципи заходів психологічного втручання. За допомогою групової роботи учасники психологічної програми реабілітації засвоювали інформацію швидше, завдяки тому, що навчання проходить інтерактивно, вони мали можливість одночасно з отриманням інформації обговорювати незрозумілі моменти, задавати питання та закріплювати отримані знання, формувати навички поведінки. Такий метод сприяє до активної участі, а сам процес навчання стає легшим і цікавим, стимулює мотивацію до роботи. Консультування наркозалежних проводилося з урахуванням симптомів наркотичної залежності, урахуванням змісту і структури поточної програми одужання клієнта. Технологія психологічної реабілітації наркозалежних від опіоїдів спиралася також на транстеоретичну модель зміни поведінки, яка була розроблена американськими психологами університету Род Айленд - Дж. Прочаска і К. Ді Клементе. У статті наводяться основні терапевтичні фактори даної програми.
Ключові слова: програма психологічної реабілітації, мотиваційний діалог, системний підхід, принцип, терапевтичні фактори програми, сеанс.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 148-157 (pdf)
УДК 159.9.075
Максьом К. В.
Чернігівський національний технологічний університет, Чернігів
Мова статті: українська
Анотація: В статті викладено результати емпіричного дослідження індивідуальних особливостей і типових особистісних рис основних учасників шкільного булінгу. На основі аналізу наукових джерел уточнено поняття «булінг» та висвітлено основні фактори і форми прояву даного явища. За результатами дослідження було виявлено тенденцію зниження частоти булінгу у старшій школі порівняно з середніми класами, а також зміну форм прояву булінгу, виявлено статистично значущі відмінності між типовими особистісними рисами основних учасників шкільного третирування, на основі яких складено портрети типових «жертв» і «агресорів»: типовій «жертві» притаманні такі особистісні риси, як сенситивність, тривожність, ригідність, також слід зазначити, що «жертвами» часто стають фізично нерозвинені особистості, що мають гарну успішність у навчанні; типовому «агресору» притаманні такі особистісні риси, як агресивність, низький рівень сенситивності і тривожності, типові «переслідувачі» частіше виховуються в неповних сім’ях, є фізично розвиненими і досить часто є неуспішними у навчанні.
Ключові слова: булінг, шкільне насильство, третирування, підлітковий вік, особистісні риси, індивідуальні особливості.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 157-167 (pdf)
УДК 159. 928
Марчук К. А.
Житомирський державний університет ім. І. Франка, Житомир
Мова статті: українська
Анотація: Стаття розкриває особливості впливу макро-і мікросередовища на становлення літературної обдарованості Івана Франка. Дослідницький окуляр спрямовано на шкільний та гімназіальний періоди, які є ілюстративними щодо якісної трансформації біологічних задатків у творчу обдарованість під впливом соціального середовища. Часті переїзди (зміна соціального середовища, потреба пристосовуватись до нових умов) сприяли самостійності і незалежності, якісна освіта, творче освітнє середовище дали інтелектуальний ресурс та поштовх до написання власних творів, позашкільне навчання та спілкування сприяли формуванню творчого світогляду, неповторної манери письма.
Ключові слова: творчість, обдарованість, творча особистість, задатки, здібності, талант, геніальність, макро- і мікросередовище.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 167-175 (pdf)
УДК [159.955+159.956]
Мойсеєнко Л. А. 1, Витвицька О. М. 2, Кулініч Г. М. 3
1Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Івано-Франківськ
2Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Івано-Франківськ
3Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Івано-Франківськ
Мова статті: українська
Анотація: У статті розглядаються питання стосовно психологічної сутності механізмів розв’язування творчої математичної задачі. Акцентується увага на наявності алгоритмів розв’язування багатьох типів математичних задач, що apriori призводить до застосування мисленнєвих дій за аналогією при розв’язуванні нових математичних задач. За результатами аналізу досліджень математичного мислення, означено підхід до його вивчення через аналіз переважаючих мисленнєвих дій при розв’язанні творчих математичних задач. Аналогізування вважається одним із мисленнєвих тенденцій у творчому математичному мисленні, що часто проявляється впродовж всього процесу розв’язування математичних задач. Авторами виділяється три складові процеси: процес розуміння, процес прогнозування та апробаційний процес, що містять свої мікроетапи. Встановлено, що дії за аналогією зустрічаються на кожному мікроетапі складових процесів творчого математичного мислення та проведено аналіз пошуків аналогів на кожному мікроетапі складових. Дії за аналогією до відомих еталонів можуть як сприяти пошуковій діяльності, так і перешкоджати їй. Констатовано, що у деяких випадках мисленнєві дії за аналогією набувають стану переважаючих мисленнєвих тенденцій і приводять до результативності пошукового процесу. Зроблено акцент на значущості суб’єктивної впевненості у якості отриманого результату, у можливості продовження мисленнєвих дій із застосуванням аналогів. Доведено, що у випадку, коли тенденція до аналогізування переважає впродовж усіх складових процесів і суб’єкт отримує суб’єктивну впевненність у правильності своїх дій, така тенденція перетворюються у мисленнєву стратегію аналогізування.
Ключові слова: творче математичне мислення, аналогізування, мисленнєва тенденція, мисленнєва стратегія.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 176-187 (pdf)
УДК 159.922.27 – 316.87
Москаленко В. В.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
Мова статті: українська
Анотація: У статті розглядається психологічний аспект теорії інновацій. Зокрема, інноваційна діяльність, яка означає реалізацію людиною нової ідеї, аналізується як сутнісна сторона її творчості. Підкреслюється, що системотворчу функцію у взаємодії структурних компонентів інноваційної діяльності виконують ідеали як спрямованість свідомості на майбутнє, яка може бути як позитивною, так і негативною. Підкреслено, що тільки позитивно спрямована інноваційна діяльність, основою якої є суспільний інтерес, може визначати творчість як сутнісну характеристику людини. У статті висвітлюється також питання інновацій в зв‘язку зі соціалізацією. Наголошуєтья, що інновації як форми культури є важливим фактором соціалізації людини, особливо в юнацькому віці, що зумовлено, перш за все, її біологічною програмою розвитку. У статті проаналізовано також особливості феномену інновації, визначено його основні ознаки, описано основні аспекти його дослідження.
Ключові слова: творчість, інновації, інноваційна діяльність, ідеали, позитива спрямованість, негативна спрямованість, соціальний інтерес, соціалізація, взаємодія поколінь, «хаос», «порядок»,«соціальна інерція», «типова психологія», «руйнівні фактори».
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 188-197 (pdf)
УДК 159.922.27 – 316.87
Москаленко В. В. 1, Лавренко О. В. 2
1Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
2Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
Мова статті: українська
Анотація: В статті представлено результати емпіричного дослідження, яке здійснювалось з метою аналізу особливостей моральної складової образу «економічно успішної людини» студентської молоді. Емпіричне дослідження здійснювалось на вибірці, яка сформована із студентів вищих навчальних закладів м. Києва. Організація емпіричного дослідження була здійснена у відповідності з задачами визначення змісту уявлень студентів про «моральність» в структурі характеристик образу економічно успішної людини: ставлення студентів до дотримання моральних норм особистістю в сфері економічної життєдіяльності; уявлення студентів про причину порушення моральних норм в економічній життєдіяльності людини. Результати дослідження засвідчили, що основна маса студентської молоді пов‘язує економічний успіх людини з дотриманням нею моральних норм. Тим не менш частина студентів вважає можливим порушувати моральні норми, якщо це потрібно для економічного успіху. Отримані результати підтверджують доцільність цілеспрямованих форм морального виховання в умовах навчання у вузі.
Ключові слова: економічно успішна людина, моральна складова образу, емпіричне дослідження, єдність економічного і морального, уявлення, ставлення, моральні норми.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 197-211 (pdf)
УДК 159.922
Мусіяка Н. І.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
Мова статті: українська
Анотація: У статті представлено результати експериментального дослідження прогностичної самооцінки як детермінанти особистісної ефективності школяра. Розкрито особливості макрогенези архітектоніки прогностичної самооцінки у школярів з різною особистісною ефективністю. З’ясовано макрогенетичні тенденції становлення прогностичної самооцінки на різних етапах онтогенезу. Зафіксовано зниження адекватності прогностичної самооцінки на межі переходу школярів від початкової до основної школи, що свідчить про труднощі адаптації п’ятикласників з високою та середньою особистісною ефективністю. Встановлено деструктивні тенденції становлення прогностичної самооцінки низькоефективних учнів молодшого та середнього шкільного віку.
Ключові слова: ґенеза, детермінанти, онтогенетична динаміка, особистісна ефективність, особистість, оцінка, оцінкові ставлення, самооцінка, прогностична самооцінка.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 211-218 (pdf)
УДК 159.923.2
Панасенко Н. М. 1, Гомонюк В. О. 2
1Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
2Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
Мова статті: українська
Анотація: У статті викладено результати досліджень, спрямованих на визначення особливостей самоактуалізації особистості програміста як чинника його професійного самоздійснення. Визначено, що програмісти мають суттєво високі показники базових шкал Самоактуалізаційного тесту, при чому їх «надмірна життєва самоактуалізованість» негативно впливає на окремі складові їх професійного самоздійснення, як на внутрішньопрофесійне, так і на зовнішньопрофесійне, що потребує додаткового дослідження. Також було встановлено, що для програмістів властивий, як правило, високий рівень професійного самоздійснення.
Ключові слова: самоактуалізація, програміст, професійний розвиток, самоздійснення, професійне самоздійснення.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 219-229 (pdf)
УДК 159.9
Поддьяков А. Н.
Державний університет Вищої школи економіки, Москва
Мова статті: російська
Анотація: В статті викладена розроблена автором система об’єктів типу іграшок-головоломок, які давалися дітям від 3 років, підліткам і дорослим для самостійного дослідження, постановки і вирішення різноманітних проблем. Описані середовищні передумови конструкторської діяльності. Викладені два основних шляхи виникнення задуму експериментального об’єкта. Розроблені задачі розробки дизайну дослідницького об'єкту і «інтерфейсу дослідника». Сформульовані основні принципи з розробки цілісної системи експериментальних об’єктів. Показано, що реальні об'єкти у ряді важливих аспектів більш оптимальні, ніж віртуальні для психологічних експериментів, діагностики і оцінювання. Встановлено, що в складній діяльності інсайт може бути пов’язаний не тільки з рішеннями, але й з продуктивною постановкою нових проблем – для інших і для себе. Творча конструктології розглядається в ракурсі конструювання задач на творче мислення: як традиційних задач «на розуміння», так і проблемних ситуацій з відкритим початком і кінцем та дослідницьких середовищ, які надають свободу творчості учаснику і свободу побудови діалогу між ними і дослідником.
Ключові слова: творча конструктології, експериментальні об'єкти, виникнення задуму, інсайт, творчий діалог.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 230-248 (pdf)
УДК 159.9:378(043)
Подшивайлов Ф. М.
Інститут обдарованої дитини НАПН України, Київ
Мова статті: українська
Анотація: У статті подано узагальнене визначення поняття мотиваційної сфери особистості як центру простору особистості, де перетинаються всі особистісні властивості, що визначають характер мотиваційних процесів, і який задає спрямованість, забезпечує стійкість, стабільність та цілісність особистості. Виділено необхідні й достатні критерії побудови моделі мотиваційної сфери особистості: онтогенетична послідовність, рівень усвідомлення (на шкалі неусвідомлюване – свідоме), вродженість – набутість та функціональність. Представлено модель мотиваційної сфери особистості, що включає в себе орієнтаційну (як систему вроджених задатків, передумов, певних орієнтирів, що забезпечують загальну орієнтацію у зовнішньому середовищі), мобілізаційну (як систему закріплених у прижиттєвому досвіді задатків на рівні характеру, індивідуального стилю, що забезпечують стабільність життєдіяльності особистості), актуалізаційну (як актуалізацію потенційних можливостей особистості у процесі навчально-пізнавальної діяльності) та реалізаційну (систему цінностей, смислів, світоглядних позицій, що реалізують людину як особистість та забезпечують її стійкість у поведінці, вчинках, діяльності) складові, які послідовно переходять одна в одну, утворюючи чотирьохтактний цикл.
Ключові слова: мотив, мотивація, мотиваційна сфера особистості, модель мотиваційної сфери особистості, нужда, потреба, спрямованість особистості, цінності, ціннісні орієнтації, картина світу, аксіоматичний підхід.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 248-263 (pdf)
УДК 159.937
Подшивайлова Л. І. 1, Шепельова М. В. 2
1Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ
2Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
Мова статті: українська
Анотація: У статті представлено теоретичний огляд наукової літератури з проблеми визначення поняття сприймання та його властивостей (вибірковість, структурованість, осмисленість, опредметненість, нелінійність, адекватність, синкретичність, константність, цілісність). На основі аналізу словників та праць з психології творчості визначено основні функції стратегії: визначає готовність суб’єкта до творчої діяльності; упорядковує інформацію, що надходить до особистості; дозволяє оцінити своєчасність конкретних дій; задає напрям здійснення творчої діяльності; виділяє певну інформацію із загального інформаційного потоку; задає напрям інтерпретації інформації; визначає орієнтацію на майбутнє; вибудовує ієрархію цілей; визначає вектор пошуку, напрям вирішення задач. Перцептивно-мисленнєва стратегія розглядається як властивість, що спрямовує особистість на досягнення гармонії з оточуючим середовищем у процесі їх взаємодії. Вона інтегрально визначає здатність особистості до творчої діяльності, спрямовує її на успішність прийняття і здійснення рішень у процесі розв’язання задач, задає основний напрямок інтерпретації, розуміння актуальної інформації, в подальшому реалізується у певній діяльності, орієнтує особистість на майбутнє. Перцептивно-мисленнєва стратегія сприяє конструктивному вирішенню протиріч між наявними у суб'єкта знаннями й досвідом та новими вимогами актуальної ситуації, в чому полягає її творчий характер. Перцептивно-мисленнєва стратегія як властивість особистості визначає її індивідуально-психологічні особливості.
Ключові слова: сприймання, сприйняття, перцепція, апперцепція, властивості сприймання, стратегія, функції стратегії, перцептивно-мисленнєва стратегія, творчість, властивість особистості, індивідуально-психологічні особливості особистості.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 263-277 (pdf)
УДК 159.92
Поклад І. М.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
Мова статті: українська
Анотація: В статті систематизовано наукові підходи до проблеми здібностей, розглянуті психологічні особливості їх розвитку. Простежено шлях розвитку даного поняття від теорії Л. С. Виготського та теоретичних розробок його послідовників до сьогодення. Зазначено, що у психологічній спадщині Г. С. Костюка феномен «здібності» розглядався як «загальнолюдські істотні властивості спільні для всіх людей» і таким чином, виступав невід’ємною складовою проблеми розвитку і формування зростаючої особистості. Досліджено теоретичну та практичну розробку проблеми здібностей в працях С. Л. Рубінштейна в яких вчений доводив, що здібності людини – це різні прояви її здібностей до засвоєння знань та досягнень людської культури, до навчання та праці, в яких вони формуються. Висвітлено в історичному плані дві конфронтуючі одна одній точки зору на природу здібностей: «спадкоємна» і «соціальна». Наведено дослідження присвячені вивченню особливостей загальних та спеціальних здібностей, проаналізовано категорії обдарованість та талант.
Ключові слова: здібності, задатки, обдарованість, талант, геніальність, умови розвитку здібностей.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 277-287 (pdf)
УДК 159.9 : 316.6
Преснякова Л. В.
Адміністрація Державної Прикордонної служби України, Київ
Мова статті: українська
Анотація: На основі теоретичного аналізу автором розроблено та обґрунтовано структурно-динамічну модель компетентності дільничних інспекторів прикордонної служби у професійному спілкуванні. Основу моделі становлять комунікативна, перцептивна та інтерактивна компетентності, які складаються з когнітивного, особистісного та поведінкового компонентів. Показано, що комунікативна, перцептивна та інтерактивна компетентності ґрунтуються на відповідних знаннях, вміннях, навичках та особистісних якостях особистості професіонала. Уточнено зміст понять, що було використано для позначення структурних елементів моделі, показано їх зв'язок з психологічними особливостями професійної діяльності та професійного спілкування, особистістю інспектора, результатами професійної діяльності.
Ключові слова: професійне спілкування, знання, вміння, навички, особистісні якості, компетентність у спілкуванні, комунікативна компетентність, перцептивна компетентність, інтерактивна компетентність.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 287-296 (pdf)
УДК 159.9
Сардарзаде С.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ
Мова статті: українська
Анотація: Метою цього дослідження є оцінка емоційних схем у осіб з тривожними розладами психіки. Фактично, емоційні схеми - певним чином організовані сукупності принципів або змісту мислення - визначаються як взаємозв’язок емоцій, цілей, спогадів і поведінкових тенденцій особи. Емоційні схеми виникають із взаємодії між первинною історією навчання індивідуума та його вродженим темпераментом. Емоційні схеми активуються через вплив, який вони мають на спосіб інтерпретації життєвих подій і реакції на ці події пацієнтами. Загалом 109 пацієнтів, які звертались з різними типами тривожних розладів до психологів і психіатрів (в державних і приватних центрах) в Тегерані були обрані методом випадкового відбору. Для аналізу результатів були використані анкета емоційних схем Лехі, метод дисперсійного аналізу i метод Тьюкі. Результати показали, що cхеми чутливості, відчуття провини, підвищених цінностей, контрольованості, раціональності, консенсусу з іншими, прийняття почуттів, звинувачення інших істотно відрізняються в емоційних схемах різних типів тривожних розладів. Емоційні схеми являють собою новий метод діагностики різних типів тривожних розладів.
Ключові слова: когнітивні схеми, емоційні схеми, когнітивно-біхевіоральна терапія, тривожні розлади.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 297-304 (pdf)
УДК 316.6:364.04
Сила Т. І.
Чернігівський національний технологічний університет, Чернігів
Мова статті: українська
Анотація: Статтю присвячено розгляду можливостей, які відкриває рівень громади у питаннях реінтеграції учасників бойових дій, психосоціальної підтримки сімей ветеранів АТО, а також висвітленню досвіду застосування соціально-психологічних практик мобілізації ресурсів громади. Розглядаються психологічні, соціальні, та організаційні ресурси громади, які можуть бути задіяні у професійній діяльності соціальних працівників. В якості методологічного інструменту мобілізації ресурсів соціальним працівникам пропонується трирівнева концепція наснаження (психол огічний, соціальний, політичний рівні). Розкриваються можливості соціального картування як практики трансформації проблем у ресурси на рівні громади
Ключові слова: психосоціальна підтримка, громада, ресурси, наснаження, учасники бойових дій, соціальне картування, професійна діяльність соціальних працівників.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 304-312 (pdf)
УДК 159.937
Третяк Т. М.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
Мова статті: українська
Анотація: З’ясовується роль структурно-функціонального аналізу інформації в процесі мисленнєвої діяльності учнів різних вікових груп. Розглядається функціонування основних мисленнєвих операцій: класифікація, узагальнення, порівняння за принципом аналогії; основних розумових процесів: аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, а також їх роль у забезпеченні успішності продуктивного мислення учні. Обґрунтовується домінуюче функціонування відповідного психічного процесу із когорти психічних процесів, що складають основу розумового розвитку школяра, стосовно певного вікового рівня (сприймання, пам'ять, мислення, уява). Наголошується на важливості включення до змісту навчання учнів оволодіння інструментальними знаннями, способами логічного упорядкування важливих елементів узагальненого досвіду пізнання, тобто дидактично опрацьовані притаманні сучасній науці узагальнені способи аналізу дійсності. Аналізуються кількісні і якісні характеристики та інструментарій такого аспекту розумового розвитку, як засвоєння інформації. Описано специфіку розвитку мисленнєвої діяльності учнів у процесі розв'язування задач, пов’язаних із вирішенням проблеми, трансформацією, засвоєнням нової інформації чи пошуку, конструюванням шуканого інструмента її розв'язування, зокрема в нових, різного роду ускладнених умовах. Обговорюється питання стосовно формування готовності учня до сприймання нової інформації. Аналізуються основні детермінанти конструювання неадекватних інформаційних блоків та їх системоутворююча функція у помилковому відображенні структурно-функціональних властивостей елементів конструювання у процесі побудови задуму розв'язування задачі.
Ключові слова: мислення, сприймання, інформація, задача, конструювання, стратегія.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 312-323 (pdf)
УДК 159.937
Третяк Т. М.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
Мова статті: українська
Анотація: Обґрунтовується вклад наукової спадщини Медведевої Н.В. у психологію творчості. Аналізуються її наукові праці, присвячені дослідженню творчої перцептивно-мисленнєвої діяльності учнів. Розглядається розроблена нею авторська концептуальна модель процесу формування задуму. Здійснюється аналіз діагностичного і розвивального потенціалу розробленої авторської методики «Творчий калейдоскоп», можливості реалізації цих методичних засобів з метою вивчення особливостей трансформації художнього задуму в процесі образотворчої діяльності молодших школярів, стимулювання розвитку їх творчих здібностей. Подаються основні концептуальні положення стосовно особливостей і тенденцій творчого сприймання учнями художнього твору, результати експериментального вивчення художнього сприймання.
Ключові слова: образ, трансформація задуму, перцептивно-мисленнєві стратегії, інформація, задача, конструювання, творчість.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 324-328 (pdf)
УДК 159.92
Яворська-Вєтрова І. В.
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київ
Мова статті: українська
Анотація: Стаття присвячена теоретичному аналізу проблеми самоставлення у контексті дослідження структур самосвідомості особистості. Зокрема, розкрито погляди Б. Г. Ананьєва на «перенесення» як механізм формування ставлень до самого себе, що визначаються ним «рефлексивними властивостями характеру». Висвітлено аналіз П. Р. Чаматою пізнавального, вольового і емоційного компонентів ставлення до себе у його позитивній та негативній модальності. Розглянуто багатоаспектний підхід І. І. Чеснокової, яка виокремила три складові самосвідомості – самопізнання, емоційно-ціннісне ставлення та саморегуляцію – та здійснила ретельне теоретичне дослідження кожної з них. Проаналізовано дослідження В. В. Століним трьох емоційних вимірів: самоповаги, аутосимпатії, близькості до себе (самоінтересу), що лежать в основі макроструктури самоставлення як емоційно-оцінної системи й інтегруються у загальне почуття позитивного чи негативного ставлення особистості до себе.
Ключові слова: самосвідомість, самоставлення, образ Я, самопізнання, емоційно-ціннісне ставлення до себе, особистісний смисл Я, самоповага, аутосимпатія, самоінтерес.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 329-337 (pdf)
УДК 159.923
Ятчук М. С.
Інститут кримінально-виконавчої служби, Київ
Мова статті: українська
Анотація: У статті розглядається проблема креативності та реалізації творчого потенціалу особистості працівників органів та установ виконання покарань. Доведено значущість креативності для професійної діяльності працівників в умовах органів та установ виконання покарань. Для оцінки креативності особистості працівників Державної кримінально-виконавчої служби України використано такі показники, як: творче мислення, допитливість, оригінальність, уяву, інтуїцію, емоційність та емпатію, почуття гумору, творче ставлення до професії. Досліджено рівень розвитку окремих показників креативності працівників органів та установ виконання покарань, а саме: творче мислення, допитливість, оригінальність, уяву, інтуїцію, емоційність та емпатію, почуття гумору, творче ставлення до професії. Запропоновано напрями розвитку креативності працівників Державної кримінально-виконавчої служби України у процесі проходження служби.
Ключові слова: креативність, творчий потенціал, креативні якості, творче мислення, допитливість, оригінальність.
Aktual_probl_psihol 2017, 12(23): 337-345 (pdf)